Раділи жовтенята
Юрко, Тарас і Ната,
Оксаночка і Вірочка —
Вся жовтенятська зірочка:
Їм дали вожатого,
Вожатий з класу п'ятого,
Він зветься Вася-піонер;
Цікаво буде з ним тепер!
Приємно жовтенятам
Знайомитись з вожатим,
Питатися про те і це,
Зазираючи в лице.
Приємно і вожатому:
Малеча поважатиме.
Він на питання кожне
Відповідає:— Можна!
Навчиш нас пісеньку співать?
Навчиш таночок танцювать?
Розкажи нам казку! —
А Василь — Будь ласка!
Два дні вожатий Вася
З малими розважався.
А там набридло піонеру
Складати іграшки з паперу
І придумувати гри
Для малої дітвори…
Він збирає зірочку,
Приносить віршів збірочку
І каже:
— От що, малюки,
Розглядайте малюнки,
Погуляйте собі в м'яч,
А в мене
На подвір'ї матч!
Чого під п'ятим класом
Сидять Юрко з Тарасом,
Оксанка, Ната й Вірочка,
Вся жовтенятська зірочка?
Що треба тут малятам?
Ми, — кажуть, — за вожатим!
У нас повинен бути збір.
Не випускайте Васю в двір!
Щоб він не вибіг звідціля,
Ми стережемо двері…
Зараз зловим Василя! —
Регочуть піонери.
…Збір не відбувся все одно:
Вожатий втік через вікно!