Якщо тобі на другу зміну
І ти виходиш за годину,
То тут, щоб запізнитися,
Треба примудритися.
І Петрик вийшов за годину,
Іде посвистує, стриба,
Раптом бачить: ось вітрина,
Перед вітриною — юрба.
А на вітрині — кіт в чоботях…
Він капелюх з пером скида,
Поправляє пишний одяг,
Мов казки розповіда!
Коте вчений, симпатичний,
Як же ти умієш так!
Мабуть, він — кібернетичний,—
Припуска один хлопчак.
Може, атомний реактор
Є в котовім животі?! —
Шепче інший: — Тут на факті
Видно техніку в житті.
Так, — чиясь зітхає мама,—
Це, звичайно, автомат:
Кіт повторює це саме
Вже десятий раз підряд!
Петрик думає:
— Десятий! А я бачив тільки три.—
І прохає автомата:
— Повтори!
Як же ти на другу зміну
Запізнився на годину? —
Вчитель Петрика пита.
Довелось признатись Петрику:
Пропустив я арифметику
Через науку кібернетику
В особі вченого кота…