Природу рідної землі
Ми дуже бережемо.
В нас є зелені патрулі,
На рукаві — емблема:
Дубове жовте листя
І зірочка вогниста.
Патруль обходить луг і гай,
Патруль кричить:
— Спостерігай! —
І помічає з ходу
У діда хворостину:
— Ви кривдите природу,
Ви зрізали лозину!
Патруль іде на річку,
А там матуся й дочка
На молоду вербичку
Повісили сорочку.
— Вам, пралі, зауваження:
Калічите насадження!
А ось і гай. Зелена тінь
Вітає птичим свистом.
Глядь — під березою курінь,
Накритий свіжим листом.
Ганьба! — дозорець патруля
Говорить командиру: —
Тут стільки знищено гілля,
Що я очам не вірю.
Та це, — зам'явся командир,—
Лишився непорядок,
Бо вчора я сюди на збір
Приводив жовтеняток.
Ну, наламали ми гілля…
Ну, забагато, згодні…
Та… командиром патруля
Я ж став лише сьогодні!