Варя чимдуж крутила педалі, поспішаючи на допомогу друзям. Нарешті вона вискочила з Похмурого тунелю й озирнулась. Вулиця і перехрестя безлюдні - загони Знавця-Моргунця вже пройшли.
"Де ж це вони?" - подумала дівчинка й пошукала очима друзів, але на "Острівці безпеки" їх не було. І раптом вона побачила Рукастика-Смугастика - той стояв у центрі перехрестя і махав їй.
- Ось де він! - засміялася вона й повернула до Рукастика-Смугастика.
- Стій! Стій, неслухняне дівчисько! - раптом сердито вигукнув той.
Це було так несподівано й образливо, що Варя аж скипіла. Як він сміє називати її неслухняною?
Та це, виявляється, зовсім не той Рукастик-Смугастик! Замість блискучого шолома на голові в нього білів берет.
На руках білі рукавички, а обличчя не усміхнене, як завжди, а суворе-пресуворе!
- Порушниця! - проказав він суворим голосом. - Тричі порушниця, ти будеш й тричі покарана!
- Чому це я порушниця? - образилася Варя. - Я нічого не порушувала, їхала по велосипедній доріжці й жодного разу не вискочила за білу лінію. А що я до тебе зараз поїхала, так ти ж сам помахав мені рукою! Не дуже мені й хотілося! Бувайте здорові!
- О-о-о! - застогнав Рукастик-Смугастик і схопився за берет. Вона абсолютно не знає Закону Вулиць і Доріг! Навіть ніякого уявлення про нього не має... Тебе не можна випускати на вулицю!
- Та поясни до пуття, що ж я порушила? Мені тут інший Рукастик-Смугастик говорив, щоб я їхала по цій велосипедній доріжці. Я так і їхала...
- Він правильно казав... Туди можна їхати по цій доріжці. А назад треба іншою - тією, що проходить на протилежному боці вулиці. І цим ти порушила найперше правило Закону Вулиць і Доріг - правило правого боку! Під час руху всі - і пішоходи на тротуарах, І машини на дорогах - зобов'язані триматися правого боку. Інакше неминуче найстрашніше зіткнення!
Усе це він вимовив одним духом.
- Звідки я знала? - стенула плечима Варя.
- Знати - твій обов'язок! Друге порушення - ті не зупинилась, коли я повернувся до тебе обличчям Це - головне правило перехрестя! Порушення його веде до аварії.
Варя винувато похнюпилась.
- І третє порушення, - невблаганно продовжував суворий Рукастик-Смугастик, - ти не зупинилась, навіть коли я підняв руку! За цим сигналом зупиняється весь рух на всіх вулицях, що ведуть до перехрестя!
- Я думала... я гадала... що ти мене кличеш.
- Якщо всі так подумають і кинуться до мене, коли я підніму руку, до чого це приведе?
- До тебе, - прошепотіла дівчинка. Рукастик-Смугастик мимохіть усміхнувся, і Варя побачила, що він зовсім не суворий, і вона посмілішала.
- Але ж я не знала...
- А ось для того, щоб ти знала, - знову посерйознішав Рукастик-Смугастик, - ми зараз відправимо тебе, дівчинко, до Кімнати Знань. Там тебе пригостять дуже смачними пиріжками, які поліпшують пам'ять, і тобі буде легше вивчити правила Закону.
- Та мені треба якнайшвидше додому! - злякано запротестувала Варя.
- Поки не опануєш правил, ми не випустимо тебе на вулицю. Багато отаких, як ти, поспішають додому, а потрапляють до лікарні. Адже через твої незнання може виникнути аварія.
За його знаком звідкілясь з'явився ще один Рукастик-Смугастик, але в чорному береті та чорних рукавичках. Він узяв дівчинку під руку.
- А велосипед! Треба відвести Петрикові!
- Не турбуйся. І велосипед відведемо куди треба, і тебе.
Дівчинку привели до великої кімнати, де всі стіни були обвішані кольоровими картинками. А посеред кімнати на підлозі Варя побачила...
...місто!
Таке ж іграшкове місто, як у таємничій кімнаті дитячого садка "Парасолька".
Варя озирнулась. Рукастик-Смугастик кудись зник. Тоді вона простягла руку й торкнулася найближчої машини.
Та покотилась - дедалі швидше й швидше...