1873, 19 (31) березня — в с. Турівці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Згурівського району Київської області) народився Микола Іванович Міхновський.
1881–1891 — навчався в Прилуцькій чоловічій гімназії.
1891–1895 — був студентом на юридичному факультеті Київського університету.
1892 — став членом «Братства тарасівців».
1895–1899 — працював помічником адвоката в Києві, брав активну участь у громадсько–політичній роботі, зокрема у «Братстві тарасівців», студентських гуртках і Всеукраїнській безпартійній організації.
1899 — переїхав до Харкова, де зайнявся адвокатською практикою і включився в активну громадсько–політичну діяльність.
1900, 19 і 25 лютого — виступив у Полтаві і Харкові з викладенням самостійницької програми.
1900 — написав брошуру «Самостійна Україна» — програму РУП. 1900 — надрукував «Відкритий лист Революційної української партії до міністра внутрішніх справ Сіпягіна».
1901, кінець — 1902, весна — заснував Українську народну партію. 1904 — у співавторстві з В. Макаренком опублікував брошуру «Справа української інтелігенції в програмі УНП».
1905, вересень — опублікував Конституцію України — «Основний Закон Самостійної України — Спілки народу Українського».
1905, жовтень — брав участь у роботі харківського Комітету громадської безпеки, який прагнув уникнути кровопролиття в Харкові.
1905, листопад — початок грудня — разом з братами Шеметами видавав у Лубнах газету «Хлібороб».
1906 — опублікував Програму УНП.
1906, 25 березня — випустив у Харкові один номер газети «Слобожанщина».
1909 — брав участь у створенні «Третього харківського товариства взаємного кредиту». 1912 — видавав у Харкові часопис «Сніп». 1912–1913 — брав активну участь у роботі харківського «Товариства ім. Квітки–Основ'яненка». 1914, грудень — був мобілізований на фронт. 1917, початок березня — брав участь у створенні Української Центральної Ради.
1917, 6 березня — вперше виступив перед військовими Києва із закликом до створення українського війська.
1917, 19 березня — виступив на українській демонстрації в Києві.
1917, 6 травня — виступив на І Всеукраїнському військовому з'їзді.
1917, початок липня — був причетний до підготовки виступу солдатів полку ім. П. Полуботка.
1917, липень — наказом російського військового міністра, погодженого з керівництвом Центральної Ради, був висланий на Румунський фронт.
1917, листопад — повернувся з фронту і до ліквідації більшовицької влади перебував на Полтавщині.
1918, 28 квітня — зустрічався з генералом П. Скоропадським і вів переговори про майбутнє України.
1919, 21 січня — в умовах відступу військ Директорії виїхав до П. Болбачана в Кременчук, де здійснив невдалу спробу змінити воєнно–стратегічну ситуацію на фронті.
1919, кінець зими — весна — хвороба на тиф, арешт органами ЧК, звільнення.
1919, літо–осінь — перебував на захопленій більшовицькими, а пізніше — білогвардійськими військами території Лівобережної України.
1919, кінець — 1924, початок — перебування на Кубані.
1924, 3 травня — в ніч з 3 на 4 травня трагічна смерть у Києві.