Від був одним із тих чесних, свого імені достойних офіцерів, котрі, вступивши до Української Армії і прилучившись до свідомого українства, творили оружну міць і підставу нашої Держави.
І цього лицаря, що, борючись із ворогом, пройшов всю Україну і... (прагнув) вернутися на фронт до своїх улюблених полків, цього одного з тих рідких дійсних українських патріотів розстріляли...
3а що? “За намір перевороту, організованого самостійниками та хліборобами-демократами” – прочитав я, очам своїм не вірячи, в урядовім “Огляді стратегічного і політичного становища на Україні” від 26 червня 1919 року. Але ж тоді чому розстріляли тільки Болбочана, чому до суду не протягнуті всі самостійники, всі хлібороби-демократи, чому після того... мене.., члена Головної управи Хліборобсько-Демократичної партії, запрошують від імені уряду прибути для участи в розв’язанню важливих державних питань?..
Факт розстрілу отамана Болбочана розкриває найстрашнішу язву нашого національного організму, яка починає ятрити все більш на тлі... класової, політичної і партійної нетерпимості Уряду – язву національного розкладу...
Призначте ревізію процесу отамана Болбочана: реабілітуйте його добре, чесне ім’я” [40].
Досі Петра Болбочана офіційно не реабілітовано...
Та наші серця переповнені гордістю, що в нашій історії був Петро Болбочан.
Вічна Йому слава!
Роман КОВАЛЬ
Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим. – Нью-Йорк, 1956.
Войнаренко О. До нової Полтави. – Нью-Йорк, 1955.
Полуботківець. Циганська правда // Гомін України. – Торонто. – Ч. 24, 27 червня 1972.
Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим. – Нью-Йорк, 1956.
Сімянців В. Уразова // Вісті Комбатанта. – Нью-Йорк, 1965. – Ч. 2. – С. 39.
Михайлівський Т. Листопадова Грамота Гетьмана Павла, її необхідність та її правнича аналіза // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 12. – 28 червня 1975. Гирський Д. Дивні способи виправдування антидержавної політики. – Торонто, 1973.
Винниченко В. Відродження нації. – Нью-Йорк, 1968. – Т. 3. – С. 158, 145 – 146.
Євтимович В. Полковник Петро Болбочан і його останні дні. – Українське козацтво. – Чикаго, 1976. – Ч. 1. – С. 11.
Шемет С. Полковник Петро Болбочан // Хліборобська Україна. – Кн. 4. – 1922 – 1923.
Шемет С. Полковник Петро Болбочан // Хліборобська Україна. – Кн. 4. – 1922 – 1923.
Мірчук П. Українсько-московська війна (1917 – 1921). – Торонто, 1957.
Винниченко В. Відродження нації. – Нью-Йорк, 1968. – Т. 3. – С. 158, 145 – 146.
Стахів М. Друга совєтська республіка в Україні. – Нью-Йорк – Детройт – Скрентон, 1957.
Штендера Я. Засуджений до розстрілу. – Львів: Червона Калина, 1995 і там вказані джерела.
Штендера Я. Засуджений до розстрілу. – Львів: Червона Калина, 1995 і там вказані джерела.
Коваль Б. Гетьманщина – животворче джерело історії // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 7. – 31 серпня. 1979.
Вакуловський В. Як ми будували державу! // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 19. – 28.09.1974.
Андрієвський В. Микола Міхновський // Визвольний шлях. – Лондон, 1974. – Ч. 6.
Лист сотника І. Барила до генерала М. Омеляновича-Павленка // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 7. – 17.04.1971.
Лист сотника І. Барила до генерала М. Омеляновича-Павленка // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 7. – 17.04.1971.
Лист сотника І. Барила до генерала М. Омеляновича-Павленка // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 7. – 17.04.1971.
Вказана праця. – Ч. 6. – 27.03.1971.
Вказана праця. – Ч. 6. – 27.03.1971.
Войнаренко О. “Самостійник” Петлюра // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 14. – 17 – 31.07.1971 і там подане джерело.
Штендера Я. Засуджений до розстрілу. – Львів: Червона Калина, 1995 і там вказані джерела.
Кущинський А. З історії кадри 47-го пішого Кременчуцького полку // “Батьківщина”. – Ч. 2. – 1983. – Лютий.
Лист сотника І. Барила до генерала М. Омеляновича-Павленка // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 10. – 29.05.1971.
Лист сотника І. Барила до генерала М. Омеляновича-Павленка // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 10. – 29.05.1971.
Вишнівський О. Повстанський рух і отаманія. – Детройт, 1973.
Солуха П. Винниченко і Шаповал Микита по допомогу до Москви – до Леніна! // Батьківщина. – Торонто. – Ч. 12. – 11.07.1970.
Шемет С. Полковник Петро Болбочан // Хліборобська Україна. – Кн. 4, 1922 – 1923.
Дубовий І. Спогади (не опубліковані). З архіву полковника Петра Содоля-Зілинського.
Андрієвський О. Лист до редакції // Ранок. – Дербі. – Ч. 6. – 29 травня 1954.
Мартос Б. Оскілко й Болбочан (Спогади). – Мюнхен, 1958.
Вишнівський О. Повстанський рух і отаманія. – Детройт, 1973.
Штендера Я. Засуджений до розстрілу. – Львів: Червона Калина, 1995 і там вказані джерела.
Мартос Б. Оскілко й Болбочан (Спогади). – Мюнхен, 1958.
Письменний М. В ім’я історичної правди // Ранок. – Дербі. – Ч. 13. – 18.12.1954.
Євтимович В. Полковник Петро Болбочан і його останні дні. – Українське козацтво. – Чикаго, 1976. – Ч. 1. – С. 11.
З архіву сотника Степана Цапа, який посилається на “Українське Слово”. – Ч. 46. – Берлін. – 1.07.1921. Також: Життєпис Липинського // Український Літопис. – Аугсбурґ, 1954. – Ч. 2. – С. 73.