Золоті Ворота - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 54

Вічній дружині

Ти знайди мене скрізь на вибоїнах долі —Чи під сонцем ясним, чи в понурій пітьмі,Виглядай мене, люба, із тяжкої неволі,Не забудь мене, дивна, у байдужій тюрмі.Ти знайди мене, рідна, поміж вихорів часу,В океані віків, серед шелесту снів…Прислухайся, як ніч денне сяйво погасить,До ходи неспокійних земних шукачів.Десь я там у грозі, десь я там серед бою,Десь я тихо стогну, чи сміюся, чи п’ю,Десь я в небо дивлюся і марю тобою,Десь я долю шукаю тривожну свою…Ти впізнай мене, мила, в солов’їному співі,І не смій пропустити в подобі старій,Бо я вічно вмираю й народжуюсь знову,І шукаю тебе, поспішаю на бій!Ти приходиш у дні, як гуркочуть литаври,Як лунають громи, як мечі брязкотять,Як виходять до герцю блакитні кентавриІ збирають титани нечувану рать.Доторкнись до чола, де посіяно терни,І над прірвами встануть небесні мости,І до них моя доля, можливо, поверне,До хатини тієї, де ждеш мене ТИ…

1 серпня 1979 р.