Золоті Ворота - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 59

Тюремний побратим*

Чорні птахи сіють жахиІ тяжку печаль,То кружляють понад дахом,То летять у даль.А мені зовсім не сумноЗ чорним птахом цим,Ворон той глибокодумний —Рідний побратим.Він мене вітав протяжноВ тиші вечорів,Як в готель малометражнийЯ за ґрати сів.Він мені вселяв надіюНа грядущі дні,Малював для серця мріюКрильми вдалині.І віднині — в бурі, зливи,В зоряних світах —Буде вісником щасливимДруг мій — чорний птах!

17 квітня 1980 р.