Золоті Ворота - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 62
Звідки?.
Любі читачі!
При зустрічах з вами частенько чуєш запитання: де ви народилися, де вчилися, як стали письменником, чому вибрали ту чи іншу тему, чому пишете се чи те. Хочу відповісти на всі можливі й неможливі запитання одним-единим жартівливим заспівом.
Мене в полі породивСиньоокий Зоре-Див.І Земля, неначе Мати,Стала хлопця колихати…І приснилося мені:Іде легінь на коні —На козацькому коніВ малиновім жупані…І побачив козачина,Що в житах якась дитина —Голомозе, голе, босе,У віночку із колосся,У волошковім роздоллі,В українськім диво-полі,В диво-полі, у три-полі,У одвічнім терно-колі…Здивувався той козак:Що за дивний долі знак?Чи відьомська ця дитинаЧи із неба — янголина?Погадав не більше миті,Взяв мене у тому житіТа й закутав у жупан…І поїхав я, мов пан,На козацькому коніВ запорозькім жупані.Край дороги біля кленаХлопця стріла наречена.Він мене їй подаєІ словами виграє:— Ось тобі, крім чоловіка,Ще й забава невелика,Подарунок Зоре-дива,Буде доля в нас щаслива!Засміялася дівчина,Що така в них с дитина.Цілувала, милувала,У любистку обмивала…Пересидів я тодіУ лелечому гнізді,Доки гралося весілля,Святкували новосілля…І рішили мама й татоМене людям показати……Покотились буйні літаНаді мною, понад світом,Над роками, над думками,Над казковими стежками…Все частіше мені сниться,Що лежу я у пшениці,Що я бавлюсь серед жита,Тільки зорями покритий,В диво-полі, у три-полі,У одвічнім терно-колі.Це було чи не було?Часом спогад замело…Чи відьомська я дитина.Чи із Неба — Янголина?!.1 лютого 1981 р.