Золоті Ворота - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 65

Людина-Всесвіт

Якщо, справді, Всесвіт у Людині,Тоді кожен у собі ховаПростору і часу полонини,Цілої історії дива…Є в мені клітини-хлібороби,Є добро, гріховність і цнота,І в душі страшна пустеля Гобі.Де гасає чорна самота.Десь в задумі мудреці-нейрони,Десь в атаці вірусів юрба,І клітин братерських оборона,Спокій, мир і знову боротьба.А в глибиннім таємничім країВолі славне Товариство є.Кров вирує буйним дивограєм,Струменем в пороги серця б’є.Як усе здола навала сонна.Не змовкає там триножна річ.То — душі моєї оборона,То — моєї України Січ!Так буває: епідемій зграїВріжуть в тіло смерті лемеші;Січ моя свій голос піднімає,Збуджує повстання у душі,І тоді литаврами тривогиВіче серця голос подає,Кобзарі виходять на дороги,Всенародне рушення встає.Геть втікають зайди і нероби,Пісню волі чути на зорі.І в мені радіють хлібороби,І в мені співають Матері.Славен будь, мій Всесвіте блакитний!Побратими, не змикайте віч,Бо твердиня духу непохитна,Доки нерушима Серця Січ!

2 січня 1982 р.