Золоті Ворота - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 80

Пісня місячної ночі*

Срібна нитка печалі, срібна нитка надіїПростяглася у даль, простяглася у світ…Понад Шляхом Чумацьким срібний лебідь лелієТаємниче мереживо літ…Збережи, схорониСерця світ серед ночі химер,Під крилом сивиниГолос казки святої не вмер…Ти посій на ланиТиху радість, що зріє тепер…Сновидіння, примари — то лиш знаки полону,Та згадай, що не вічна й найбільша мара,І життя самоцвіт у празорянім лоніПломеніє, горить — не згора!Я тебе заколишу, як мати дитину,Ти мужній і зростай у колисці моїй,А як поклики сурми над світом полинуть —Будь готовий ступити у бій!

* * *

Для сліпців є пітьма,*А для зрячого нема.Ширше серце розкривай —Загорівся небокрай!Нищаться пожарамиТільки порохи,Тішаться примарамиЛише дітлахи.Ген поза туманамиДивна глибина,А понад обманами —Зоряна весна!Боягузам — страх і жах,Шукачам — вогнений шлях!Хто по ньому піде — знай:У казковий прийде Край!В лоні темряви дрімаМати Всесвіту сама.Хто летить без вороття —Нове матиме життя!