Cabań W. Polityka pólnoczno-wschodnia Kazimierza Sprawiedliwego // Rocznik Bialostocki. – Warszawa, 1974. – T. 12
Gorski K. Stosunki Kazimierza Sprawiedliwego z Rusią. – We Lwowie,1875
Grabski A.F. Polska w opiniach obcych X–XIII w. – Warszawa,1964
Grodecki R., Zachorowski S., Dąbrowski J. Dzieje Polski średniowiecznej. – Kraków,1926.– T. 1
Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – Warszawa,1973. – T. 5–6
Droba L. Stosunki Leszka Bialego z Rusią i Węgrami. – W Krakowie,1881
Engel J. Geschichte von Halitsch und des Vlodimir. – Wien, 1792
Grala H. Drugie małźeństwo Romana Mścisławowicza // Slavia Orientalis. – Rocz. XXXI. – Warszawa,1982. – № 3-4
Grala H. Tradycya dziejopisarska o pobycie wladcy Bizancium w Haliczu // Kwartalnik historyczny. – 1987. – № 3
Historia dyplomacji polskiej. – Warszawa,1982. – T. 1
Historia polityczna Polski. Cz. 1. Wieki średnie // Encyklopedia Polska. – Kraków,1920. – T. 5
Jablonowski A. Historja Rusi poludniowej do upadku Rzeczy Pospolitej Polskiej. – W Krakowie,1912
Kamiński S. Wizna na tłe pogranicza polsko-rusko-jaćwięskiego // Rocznik Białostocki. – Warszawa,1961. – T. 1
Kaszdan A. Rus'-Byzantine Princely Marriages in the Eleventh and Twelfth Centuries //Harvard Ukrainian Studies. – 1988/1989. – Vol.XII/XIII
Kijas A. Posadnik Jakun Miroslawowicz. Przyczynek do dziejów walki o wladze w Nowgorodzie Wielkim w XII wieku // Ars historica. Studia z dziejów powszechnych Polski. – Poznań, 1976
Kucharski E., Lewicki M. Rzesza pieczyńska a stosunki polsko-ruskie w X a XII wieku // Księga referatów II Międzynarodowego Zjazdu Slawistów. Sekcja III–IV. – Warszawa,1934
Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa,1964
Kürbis B. Komentarz // Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa,1974
Labuda G. Zaginiona kronika z pierwszej polowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Długosza. Próba rekonstrukcji. – Poznań,1983
Lowmiański H. Początki i rola polityczna zakonów rycerskich nad Baltykiem w wieku XIII–XIV // Polska w okresie rozdrobnienia feudalnego. – Wroclaw,1973
Łowmiański H. Prusy-Litwa-Krzyzacy. – Warszawa,1989
Nadgrodzka-Majchrzyk T. Czarni kłobucy. – Warszawa,1985
Naruszewicz A. – Historyi Adama Naruszewicza narodu Polskiego. – Warszawa,1781–1785. – T. 1-6
Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźy etnicznej w Karpatach. – Kraków,1991
Poppe A. O tytule wielkoksiązecym na Rusi //Przegląd historyczny. – 1984. – T. 75, zesz.3
Powerski J. Stosunki polsko-pruskie do 1230 r. ze szczególnym uwględnieniem roli Pomorza Gdańskiego. – Toruń,1968
Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Köln, Graz,1955. – Bd.1
Roeрell G. Geschichte Polens. – Hamburg,1840. – Bd.1
Semkowicz A. Krytyczny rozbiуr dziejów polskich Jana Długosza. – Kraków, 1887
Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. Wyd.3. – Warszawa, 1959
Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – Warszawa, 1846 – T. 1
Szambelan Z. Najazdy ruskie na ziemie Sandomierskie w XIII w.//Acta universitatis Lodziensis. – Lódz,1989. – T. 36. – S. 13
Szczawelewa N.I. Sprawa pruska w polityce Daniela Halickiego // Ekspansja niemieckich zakonów rycerskich w strefie Baltyki od XIII do polowy XVI wieku. – Toruń,1990
Tyszkiewicz J. Cultural process connected with expansion of the Rus of Kiev towards Lithuania in the 9-th – 11-th ctnturies // Archeologia Polona. – Wroclaw, Kraków, Gdańsk,1975
Wasilewśki T. Przemyśl w X–XI wieku w świetle latopisów ruskich // Rocznik przemyski. – 1988. – T. 24/25. – S. 307-314
Wiliński K. Wałki polsko-ruskie w X–XIII w. – Lódz,1984
Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. // Atenium Wilĺnskie. – 1937. – R.XII. – № 3
Włodarski B. Polityka ruska Leszka Bialego. – Lwów,1925
Włodarski B. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa,1966
Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. –№ 1
Włodarski B. Sojusz dwóch seniorów. Ze stosunków polsko-ruskich w XII wieku // Europa – Slowiańszczyzna – Polska. – Poznań,1970
Włodarski B. Wołyń pod rządami Rurikowiczów i Bolesława Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński. – Równe,1934. – T. 3
Zajączkowski S. Najdawniejsze osadnictwo Polski na Podlasiu // Rocznik dziejów spolecznych i gospodarczich. – Lwów,1937. – T. V.
Наші підрахунки зроблені за виданнями:Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – Москва, 1977. – С. 233–252;Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – К., 1989. – С. 467–520; та ін.
Див., наприклад:Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. – Москва, 1982;Толочко П.П. Історичні портрети. Із історії давньоруської і європейської політики X – XII ст. – К., 1990;Орлов С.А. Владимир Мономах. – Ленинград, 1946;Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1969;Котляр Н.Ф., Смолий В.А. История в жизнеописаниях. – К., 1990; та ін.Жанр наукової біографії історичних постатей знайшов значного поширення у польській історіографії. Див, наприклад:Zakrzewski S. Mieszko I jako budowniczy państwa polskiego. – Warszawa, 1921;Його ж. Bolesław Chrobry Wielki. – Lwów, Warszawa, Kraków, 1925;Grabski A.F. Bolesław Chrobry. – Warszawa, 1964;Lewicki A. Mieszko II. – Kraków, 1876;Maleczyński K. Bolesław III Krzywousty. – Wrocław, 1975;Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. – Warszawa, 1881 (wyd. 3 – Warszawa, 1959); та ін.
В літературі точиться дискусія з приводу правочинності використання понять “Київська Русь”, “Давня Русь”, “Київська держава”, “Україна-Русь” стосовно до історії найдавнішого державного утворення у слов’ян Східної Європи. Не наша задача тут дискутувати з цього приводу. Відзначимо лише, що, на нашу думку, всі згадані створені вченими найменування мають право на існування. Див.:Советская историография Киевской Руси. – Лениград, 1978 (автори – В.В.Мавродін, М.Б.Свердлов);Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992. – С. 185–187.
Полное собрание русских летописей. – Т. 1. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Ленинград, 1926–1928 (далі – ПСРЛ);ПСРЛ. – Т. 2. Ипатьевская летопись. Москва, 1908;Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. Под редакцией А.Н.Насонова. – Москва, 1950;Летописец Переяславля-Суздальского. – М., 1851;Густынская летопись // ПСРЛ. – Т. 2 Санкт-Петербург, 1843;ПСРЛ. – Т. 25. Московский летописный свод конца XV века… – Ленинград, 1949;Слово о полку Игореве. Под редакцией В.П.Адриановой-Перетц. – Москва, 1950;Magistri Vincentii Chronicon Polonorum // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872 (польський переклад: Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974);“Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях XI – XIII вв. Составители Л.М.Попова, Н.И.Щавелева. – Москва, 1987 (латиномовний оригінал: Kronika Boguchwala i Godislawa Paska, ed. A.Bielowski// MPH. – T. 2; польський переклад: Kronika Wielkopolska. – Warszawa, 1965);Kalendarz krakowski // MPH. – T. 2;Kronika Dzierwy // MPH. – T. 3.– Lwów, 1878;Rocznik kapitulny krakowski // MPH. – T. 2;Rocznik krakowski // MPH. – T. 2;Rocznik krótki // MPH – T. 2;Rocznik malopolski // MPH. – T. 3;Rocznik Traski // MPH – T. 3;Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores. – Hannoverae, 1874. – T. 23; та ін.
При написанні цього розділу автор прагнув утриматися по можливості від власних оцінок (їм буде досить місця у подальшому тексті книги), а навести ті різні характеристики життя та діяльності князя Романа Мстиславича, що зберіглися в історичній літературі.
Полное собрание русских летописей. – Т. 1. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Ленинград, 1926–1928. – Стб. 687 (далі – ПСРЛ);Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. – Москва, Ленинград, 1938. – С. 70–71;Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С. 18, 26;Боровський Я.Є. “Похвальне слово” Мойсея, ігумена Видубицького монастиря // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XIV–XVIII ст. – К., 1981. – С. 54–58;Франчук В.Ю. Киевская летопись. – Киев, 1986. – С. 12–13,та ін.