68622.fb2 Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII - початку XIII століття - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 22

Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII - початку XIII століття - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 22

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 766.

  • Див.: Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – С. 81.

  • ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 533.

  • Греков Б.Д. Киевская Русь – М., 1953. – С. 512.

  • Vincentii Chronicon. – L. 4, 23.

  • Дядя Романа князь Генріх в 1154 р. із загоном рицарів невдовзі після завершення другого хрестового походу протягом року перебував на Близькому Сході, відвідав Ієрусалім. Відомо, що він, повертаючись додому, запросив до Польщі рицарський орден іоаннітів. Життю та діяльності Генріха Сандомирського присвятив свій роман “Червоні щити” відомий польський письменник Ярослав Івашкевич.

  • Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. – Львів, 1919. – С. 85.

  • Повесть временных лет. Под редакцей В.П.Адриановой-Перетц. – М., 1950. – Ч. 1. – С. 158.

  • ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 543.

  • НПЛ. – С. 220. Невідомо на якій підставі Ю.О.Лімонов вважає, що новгородці прийняли Романа під тиском Мстислава Ізяславича (Лимонов Ю.А. Владимиро-Суздальская Русь. – Ленинград, 1987. – C. 68).

  • Котляр М.Ф. Політичні взаємини Києва і Новгорода в XII ст. // Український історичний журнал. – 1986. – № 9. – С. 19–29.

  • Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К., 1987. – С. 136–138.

  • Kijas A. Posadnik Jakun Miroslawowicz. Przyczynek do dziejów walki o wladze w Nowgorodzie Wielkim w XII wieku // Ars historica. Studia z dziejów powszechnych Polski. – Poznań, 1976. – S. 102.

  • НПЛ. – С. 220.

  • НПЛ. – С. 220.

  • НПЛ. – С. 221.

  • НПЛ. – С. 221.

  • ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 361.

  • НПЛ. – С. 220.

  • ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 361.

  • ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 361.

  • НПЛ. – С. 33.

  • ПСРЛ. – Т. 25. Московский летописный свод конца XV в. – Москва, Ленинград, 1949. – С. 82.

  • ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 561–562.

  • Кордуба М. Історія Холмщини та Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 48.

  • Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 7–8.

  • Рыбаков Б.А. “Слово о полку Игореве” и его современники. – Москва, 1971. – С. 144.

  • Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. – С. 20.

  • Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Москва, 1908. – Стб. 559.

  • Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985. – С. 69.

  • Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1991. – С. 74;Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі // Історія та історіографія. – К., 1985. – С. 30;Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – К., 1988. – С. 82–83;Кучінко М.М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині (від палеоліту до середини XIV ст.) – Луцьк, 1994. – С. 172, та ін.

  • Седов В.В. Восточные славяне в VI – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 92;Кобычев В.П. В поисках прародины славян. – Москва, 1973. – С. 97.

  • Нерознак В.П. Названия древнерусских городов. – Москва, 1983. – С. 139.

  • Повесть временных лет. Под редакцией В.П.Адриановой-Перетц. – Москва, 1950 (далі – ПВЛ). – Ч. 1. – С. 152;Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 21;Лихачев Д.С. Комментарии // ПВЛ. – Ч. 2. – С. 411.

  • ПВЛ. – Ч. 1. – С. 96;Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. – К., 1990. – С. 133 (автор – В.М.Петегирич).

  • ПВЛ. – Ч. 1. – С. 101; пор. Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII вв. – Москва, 1977. – С. 37.

  • Князями-намісниками були сини Володимира Святославича, яким київський князь передав в управління землі колишніх племінних княжінь. Див.: Головко А.Б. Земли Западной Руси и объединительная политика Киевского государства в X – первой трети XII вв. // Киев и западные земли Руси в IX – XIII вв. – Минск, 1982. – С. 29.

  • “Руська земля” – територія великокнязівського домену, яка виникла на базі земель колишніх племінних княжінь полян і західних сіверян. В XI ст. на основі “Руської землі” сформувалися три князівства – Київське, Чернігівське та Переяславське. Статус “Руської землі” як центральної частини Русі, загальноруського князівського володіння Рюриковичів фактично звужується до території Київського князівства (Київської землі).

  • ПВЛ. – Ч. 1. – С. 108.

  • ПВЛ. – Ч. 1. – С. 105.

  • Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 21.

  • Кучкин В.А. “Слово о полку Игореве” и междукняжеские отношения 60-х годов XI века // Вопросы истории. – 1985. – № 11. – С. 19–35.

  • ПВЛ. – Ч. 1. – С. 159;Кучкин В.А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X – XIII вв. – Москва, 1984. – С. 65.

  • Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 22.

  • ПВЛ. – Ч. 1. – С. 135.

  • Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 22–23.

  • Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII вв. – Москва, 1977. – С. 89–93;Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siecle. – Romae, 1927. – Table II;Пор. Grala H. Drugie malzeństwo Romana Mscisławowicza // Slavia orientalis. – 1982. – № 3–4. – S. 117.

  • ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 363.

  • Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. Под редакцией А.Н.Насонова. – Москва, 1950. – С. 214–215.

  • ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 369.