ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 468.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 482, пор. стб. 491.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 545, 548.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 566.
ПСРЛ. – Т. 2. – С. 562
Татищев В.Н. История российская. – Москва, 1963. – Т. 3. – С. 127–128.Пор. Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. – № 1. – S. 10–11;Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – Москва, 1990. – С. 128–129.
Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – С. 159.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564.
Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. – Москва, 1963. – С. 188.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 571.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 2. – У Львові, 1905.– С. 444;Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства древней Руси. – Ленинград, 1988. – С. 126.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 584.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 584.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564.
В літературі відсутня дефініція головного князя великого князівства-землі, хоча можна застосовувати термін “земельний князь” на противагу князям удільних князівств, з яких складалася переважна більшість земель-князівств.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 600.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 616.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 631.
Vincentii Сhronicon. – L. 4, 8.Хроніку Вінцентія Кадлубка наводимо за виданням: Magistri Vincentii Chronicon Polonorum, ed. A.Belowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 193–449.
Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – С. 124.
Grabski A.F. Polska w opiniach obcych X–XIII w. – Warszawa, 1964. – S. 65.
Vincentii Сhronicon. – L. 4, 14.
Balzer G. Genealogia Piastów. – Kraków, 1895. – S. 163;Kürbis B. Komentarz // Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974. – S. 203.Див. також: Cabań W. Polityka pólnoczno-wschodnia Kazimierza Sprawiedliwego // Rocznik Bialostocki. – T. 12. – Warszawa, 1974.– S. 201.О.Бельовський, К.Горський та С.Смолька вважали, що в Бересті до подій 1182 р. сидів Коломан Борисович, племінник Казимира II, а А.Вилкевич-Вавжиньчикова та Г.Роде це питання не розглядають, див.Belowski A. Komentarz // Monumenta Poloniae Historica. –T. 2. – S. 407–408;Gorski K. Stosunki Kazimierza Sprawiedliwego z Rusią. – We Lwowie, 1875. – S. 18;Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. Wyd. 3. – Warszawa, 1959. – S. 332;Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. // Atenium Wileńskie. – 1937. – R. XII. – № 3. – S. 3-20;Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Bd. 1. – Köln, Graz, 1955.– S. 99.Б.Влодарський спочатку вважав, що у Бересті до 1182 р. князював Василько Ярополкович, двоюрідний брат Романа (див. Włodarski B. Wołyń pod rządami Rurikowiczów i Boleslawa Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński. – T. 3. – Równe, 1934.– S. 127), а згодом підтримав вище наведену думку О.Бальцера та Б.Кюрбіс про належність Бреста Святославу Мстиславичу (Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego/ // Kwartalnik historyczny. – 1969. – № 1. – S. 15.
“Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях XI – XIII вв. Составители Л.М.Попова, Н.И.Щавелева. – Москва, 1987. – С. 122–123;Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa, 1973. – S. 33–40.
Historyi Adama Naruszewicza narodu Polskiego. – T. 4. – Warszawa, 1783. – S. 57.
Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – С. 128–130.
Rocznik kapitulny krakowski // MPH. – T. 2. – P. 799. Див. також:Rocznik świętokrzyski // MPH. – T. 2. – P. 799;Rocznik Traski // MPH. – T. 2. – P. 835.
Головко А.Б. Политические отношения Руси и Польши в X – первой трети XIII вв. – К., 1988. – С. 83.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 14.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 14.
О.Бальцер вважає, що видавець хроніки О.Беловський під впливом Великопольської хроніки на власний розсуд змінив завершальну частину означеної фрази, додавши слова “ratione obsequelae (розраховуючи на підлеглість)”. Див. Balzer G. Genealogia Piastów. – Kraków, 1895. – S. 178.
Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. Wyd. 3. – Warszawa, 1959. – S. 332;Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Bd. 1. – S. 101.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 633.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 634.
Слово о полку Игореве. Под редакцией В.П.Адриановой-Перетц. – Москва, 1950. – С. 23.
Див., наприклад: Рыбаков Б.А. “Слово о полку Игореве” и его современники. – Москва, 1971. – С. 96–98.Його ж. Петр Бориславич. Поиск автора “Слова о полку Игореве”. – Москва, 1991. – С. 130.
Котляр М. Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р. // Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 117–120;Його ж. Из исторического комментария к “Слову о полку Игореве” (Кто был Мстислав?) // Древнейшие государства на территории СССР. 1987 г. – Москва, 1989. – С. 43–50;Його ж. Отражение в “Слове о полку Игореве” государственной структурі Руси эпохи феодальной раздробленности // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С. 64–71.
Толочко П.П. Історичні портрети. – К., 1990. – С. 257–264.
Слово о полку Игореве. – С. 22;Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – С. 115–117.Вивчення згадки “Слова о полку Ігоревім” та інших джерел дало підставу М.Ф.Котляру зробити ряд цікавих спостережень про розвиток військової справи Романом Мстиславичем в цей час. Головною військовою силою тоді була кінна князівська дружина, на допомогу якій у випадок ворожого нападу збиралося народне ополчення. “Роман Мстиславич, – пише дослідник, – замінив повсюдне поширену на тогочасній Русі кольчугу панциром”. Див.: Котляр М.Ф. Військова справа у Галицько-Волинській Русі XII – XIII століття // Жовтень. – 1984. – № 1. – С. 96–97.
Б.Рибаков вважає, що підбір князів в “Золотому слові” Святослава Всеволодовича пов’яаний з активною їх участю у боротьбі з степовиками, перш за все в поході проти Кобяка 1184 р. Див.:Рыбаков Б.А. Петр Бориславич. Поиск автора “Слова о полку Игореве”. – Москва, 1991. – С. 117–132.Проте джерела не повідомляють про участь князя Романа в означеному поході. Але згадка про народи “половців” та “хінова” цілком може бути пов’язана з якимось більш ранніми взаєминами волинського князя з кочовиками. Зокрема, якіїсь половецькі загони допомогали белзькому князю Всеволоду під час його походу під Берестя (1182 р.) проти поляків, які потенційно були союзниками Романа Мстиславича. Думку про участь Романа Мстиславича в означеному поході висловлює і Л.В.Войтович, посилаючись при цьому на інформацію В.М.Татіщева, див.:Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. – Львів, 2000. – С. 15;Пор. Татищев В.Н. История российская. – Т. 3. – Москва, 1963.– С. 130–131.
Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Істориико-генеалогічне дослідження. – Львів, 2000. – С. 375.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 744.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 750.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 732.
Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблема витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 33–34.
Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – С. 147.
Повесть временных лет. – Ч. 1. – Москва, 1950 (далі – ПВЛ). – С. 21, 58,84;Исаевич Я.Д. “Грады Червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. – М., 1972. – С. 117–122;Його ж. Висляне и лендзяне в IX – X вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. – М., 1981. – С. 156–170;Його ж. До питання про західний кордон Київської Русі // Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1966. – С. 81–104; та ін.Знахідки князівських знаків князя Святослава Ігоревича, батька Володимира I, в Пліснеську, поряд з деякими іншими спостереженнями, дають підставу вважати, що район Західного Бугу попав в сферу впливу Києва по меншій мірі в третій чверті X ст. Див.:Моця А.П., Сыромятников А.К. Княжеские тамги Святослава Игоревича как источник изучения истории древнеруских городов // Древнерусский город. – Киев, 1982. – С. 84–85;Головко О.Б. Русь у міжнародному житті Європи IX – X ст. – Київ, 1994. – С. 20–21.
ПВЛ. – Ч. 1. – С. 96, 101, докладно про ці події див.:Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – К., 1988. – С. 6–40.Польський дослідник Т.Васілевський та деякі інші автори припускають можливість того, що ці події відбулися на два роки раніше, а саме в 978 р. Див.:Wasilewśki T. Przemyśl w X–XI wieku w świetle latopisów ruskich // Rocznik przemyski. – 1988. – T. 24/25. – S. 307–314.