Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII - початку XIII століття - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 24

Я.Д.Ісаєвич вважає, що територія Перемишльської землі після смерті Ярослава Володимировича (1054 р.) належала його синові волинському князю Ігорю Ярославичу (Исаевич Я.Д. “Грады Червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами // Исследования по истории славянских и балканских народов. – М., 1972. – С. 124).

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 2. – С. 46, 74–75.

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 135.

Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985. – С. 38–39.Пор. Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach. – Kraków, 1991. – S. 45.[] вважає, що до кінця XI ст. на Перемишль значний вплив мали угорці.

Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – К., 1988. – С. 67–69.

Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Москва, 1908. – Стб. 633–634.

ПСРЛ. – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Стб. 634.

Vincentii Chronicon, ed. A.Belowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872 – P. 397 (L. 4, 8);История Венгрии. – Т. 1. – Москва, 1971.– С. 143 (автор – В.П.Шушарін).

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 657.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Roma, 1927. – Table IX. – № 1–3.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 612.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 719.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table II. – № 20–21;Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985. – С. 89.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 527.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.

Labuda G. Zaginiona kronika z pierwszej polowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Długosza. Próba rekonstrukcji. – Poznań, 1983. – S. 23;Kürbis B. Komentarz// Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974. – S. 203;Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – Москва, 1990. – С. 133. Див. також:Roeрell G. Geschichte Polens. – Hamburg, 1840. – Bd. 1. – S. 380.

Vincentii Chronicon. – L. 4, 15.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 474.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – С. 475, 492.

Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII – XIII веков. – К., 1980. – С. 20–21;Його ж. Древняя Русь.–К., 1987. – С. 242–244.

Черепнин Л.В. К вопросу о характере и форме Древнерусского государства X – начала XIII вв. // Исторические записки. – Т. 89. – Москва, 1975. – С. 365;Його ж. Пути и формы политического развития русских земель XII – начала XIII вв. // Польша и Русь. – Москва, 1974. – С. 29;Пашуто В.Т. Историческое значение периода феодальной раздробленности на Руси // Польша и Русь. – С. 11;Котляр Н.Ф. Отражение в “Слове о полку Игореве” государственной структуры Руси эпохи феодальной раздробленности // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С. 64–71.

Толочко О.П. Польща і Русь: спроба створення моделі еволюції потестарних структур // Україна і Польща в період феодалізму. – К., 1991. – С. 18; див. також:Його ж. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992. – С. 54–66.

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 108.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table III. – P. 14. – № 20.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660.

Можейко И.В. 1185 год (Восток – Запад). – Москва, 1989. – С. 357.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 660;Vincentii Chronicon. – L 4, 15. Пор. Grabski A.F. Polska w opiniach obcych X–XIII w. – Warszawa, 1964. – S. 65.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 661.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 661–662.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 662.

Відзначаючи сильні позиції Рюрика в Південні Русі наприкінці XII століття, необхідно відзначити велику тенденційність у передачі подій цього часу Київським літописем кінця XII ст. Див.: Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. – Москва, Ленинград, 1938. – С. 70–71.

Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. – Москва, Ленинград, 1938. – С. 70–71.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 662.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 663.

Густынская летопись // ПСРЛ. – Санкт-Петербург, 1843. – Т. 2. – С. 322.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 663.

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table III. – P. 14. (помилково надруковано 13).

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 664.

Толочко П.П. Исторические портреты. – К., 1990. – С. 267–268;Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства древней Руси. – Ленинград, 1988. – С. 144–145.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 666.

Добиаш-Рождественская О.А. Крестом и мечом. Приключения Ричарда I Львиное Сердце. – М., 1991. – С. 30.

Vincentii Chronicon. – L. 4, 15;Gorski K. Stosunki Kazimierza Sprawiedliwego z Rusią. – Lwów, 1875. – S. 27;Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. – Москва, 1968. – С. 162.

Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. – Т. 1 – S. 9;Його ж. Wolyń pod rządami Rurikowiczów i Boleslawa Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński. – Równe,1934. – T. 3. – S. 3. – S. 128.

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 667.М.Ф.Котляр в роботі “Як і чому настала удільна роздробленість на Русі (XII – XIII ст.) – К., 1988” на стор. 90 пише, що з початку правління в 1176 р. протягом майже двадцяти років суздальський князь Всеволод Велике Гніздо не втручався в справи південної Русі, проте цей епізод допомоги Всеволода Володимиру вимушує з такою точкою зору не погодитись.