Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table V. – P. 23. – Table XI. – P. 47;Kaszdan A. Rus'-Byzantine Princely Marriages in the Eleventh and Twelfth Centuries // Harvard Ukrainian Studies. – 1988/1989. – Vol. XII/XIII. – S. 424;Котляр М.Ф. До питання про візантійське походження матері Данила Галицького // Археологія. – 1991. – № 2. – С. 48–58.Пор. Grala H. Drugie malzeństwo Romana Mscisławowicza // Slavia orientalis. – 1982. – № 3–4. – S. 117, де робиться спроба по-новому представити “візантійську” концепцію походження другої дружини Романа Мстиславича.
Густинская летопись // ПСРЛ. – Т. 2. – Санкт-Петербург, 1843.– С. 327;Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 2. – С. 454;Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. // Atenium Wileńskie. – 1937. – R. XII. – № 3. – S. 3-20.У Длугоша смерть Володимира датується 1198 р. Див.: Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa, 1973.– S. 213.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.
Kürbis B. Komentarz. – S. 224.
Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. – Москва, 1989. – С. 493.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.
История Венгрии. – Т. 1. – Москва, 1970. – С. 133, 510 (автор – В.П.Шушарін).
Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. – Львів, 1919. – С. 88–89;Пашуто В.Т. Внешняя политика древней Руси. – С. 183.
Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimirza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. – T. 1. – S. 17;Його ж. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 20, [].
Historia dyplomacji polskiej. – T. 1. – Warszawa, 1982.– S. 144–145 (автор – Г.Лябуда).
Смирнов М. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до соединения ее с Польшей. – Санкт-Петербург, 1860. – С. 35–36;Włodarski B. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 21.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.
Щавелева Н.И. Польские латиноязычные источники. – С. 140.
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 763.
Щавелева Н.И. Польские латиноязычные источники. – С. 140.
Vincentii Chronicon. – L. 4, 24. І.Я.Фроянов та А.Ю.Дворниченко заперечують факт об’єднання Волині та Галичини наприкінці XII ст., проте така позиція не є переконливою, оскільки суперечить данним джерел, як давньоруських, так і польських (Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства Древней Руси. – Ленинград, 1988. – С. 147).
Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 1. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Ленинград, 1926–1928.– Т. 1. – Стб. 417.
Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. – Москва, 1963. – С. 86.
Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? // Український історичний журнал. – 1965. - № 1. – С. 119–120; дещо інакше це питання розглядає у великій статті про другий шлюб Романа польський історик Х.Граля, який вважає, що було тільки два походи Романа проти половців на початку XIII ст.(див.: Grala H. Drugie malzeństwo Romana Mścislawicza // Slavia orientalis. – 1982. – № 3–4. – S. 115–127).
Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987. – С. 154–155.
Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Тома 1–2. // С.М. Соловьев. Сочинения. – Кн. 1. – Москва, 1988. – С. 559.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 3. – У Львові, 1905.– С. 9;Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С. 193;Grala H. Drugie malzenstwo Romana Mścislawicza. – S. 115–127.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 417.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.
Не можемо погодитися з досить категоричним твердженням В.І.Стависького, який вважає, що будь-який сильний князь на Русі будь-що хотів сісти в Києві (див.: Стависький В. Князь Данило Романович на київському столі // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. – Львів, 1993.– С. 99–100).
Грушевський М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – К., 1892. – С. 263.
Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Істориико-генеалогічне дослідження. – Львів, 2000. – С. 375.
Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 515.
Котляр М.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – К., 1985. – С. 98–117.
Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – Киев, 1987. – С. 107; про сильні впливи Русі в Нижньому Подунав’є див: Коновалова И.Г., Перхавко В.Б. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. – Москва, 2000. – С. 162–174.
Шушарин В.П. Этническая история Восточного Прикарпатья в IX– XII вв. // Становление раннефеодальных славянских государств. – Киев, 1972. – С. 169–171;Його ж. Свидетельства письменных памятников Королевстава Венгрии об этническом составе населения Воосточного Прикарпатья первой половины XIII века // История СССР. – 1978. – № 2. – С. 38–53;Князький О.И. Половцы в Нижнем Подунавье // Вопросы истории. – 2000. – № 3. – С. 121–129.
Князький И. О. Славяне, волохи и кочевники Днестровско-Карпатских земель с середины XII до нашествия монголо-татар. Автореферат канд. диссертации. – Москва, 1990. – С. 8, 13–14.Див. також: Головко О.Б. З історії політичного розвитку Галицької Русі в XII – першій половині XIII ст. // Тези доповідей VI Подільської історико-краєзнавчої конференції (Секція археології). – Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 79;Його ж. Слов’янське населення причорноморських степів XII – першої половини XIII ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. – Київ, 1993. – Вип. 1. – С. 40–46.Хронологія антиполовецьких походів Романа Мстиславича докладно досліджена М.Ф.Котлярем. Див.: Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? //Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 119–120.
Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблеми витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 32–38.
Kucharski E., Lewicki M. Rzesza pieczyńska a stosunki polsko-ruskie w X a XII wieku // Księga referatów II Międzynarodowego Zjazdu Slawistów. Sekcja III–IV. – Warszawa, 1934. – S. 44–45;Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa, 1964. – S. 42–45; пор.Dąbrowski K., Nadgrodzka-Majchrzyk T., Trzyarski E. Hunowie europejscy, protobułgarzy, chazarowie, pieczyngowie. – Warszawa, 1975. – S. 615–616;Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźy etnicznej w Karpatach. – Kraków, 1991. – S. 42–43;Ісаєвич Я. Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1966. – С. 81–104, де заперечується можливість якогось реального впливу кочівників в районі Карпат та Перемишлю.
Galli Chronicon. – L. II, 19 (хроніку Галла Аноніма цитуємо за виданням: Chronica Polonorum // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores (далі – MGH SS). – T. 9. – Hannoverae, 1851. – P. 418–478);Повесть временных лет. – Ч. 1. – Москва, Ленинград, 1950.– С. 141;Летописец Переяславля-Суздальского. – М., 1851. – С. 51;Chronici Hungarici compositio saeculi XIV // Scriptores rerum Hungaricarum. – Vol. 1. – Budapestini, 1937.– P. 424–425;Chronicon Monacense // Ibid. – Vol. 2. – Budapestini, 1938. – p. 80.
Лист Фрідріха I “Барбароси” до Вібальда наводимо за вид.: Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 22.
Vincentii Chronicon. – L. IV, 19, 24 (хроніку Вінцентія Кадлубка наводимо за виданням: Magistri Vincentii Chronicon Polonorum // MPH. – T. 2. – P. 193–449).
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.
Новосельцев А.П. Термин “вежа” в древнерусских источниках // Древнейшие государства на территории СССР. 1987 г. – Москва, 1989. – С. 17–18.
Про локалізацію половецьких стойбищ див.: Плетнева С.А. Донские половцы // “Слово о полку Игореве” и его время. – Москва, 1985. – С. 278–279;Її ж. Половцы. – Москва, 1990. – С. 150.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.
Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200–1304. – Москва, 1989. – С. 64. Переклад видання: Fennel J. The Crisis of Medieval Russia. – London and New York, 1983.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 419.
Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200–1304. – С. 64.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 421.