1. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України, Президенту України та Рахунковій палаті не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
2. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України включає:
1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;
2) звіт про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти про виконання показників за формою додатків до закону про Державний бюджет України);
3) звіт про фінансові результати виконання Державного бюджету України;
4) звіт про рух грошових коштів;
5) звіт про власний капітал;
6) інформацію про виконання захищених видатків Державного бюджету України;
7) звіт про бюджетну заборгованість;
8) звіт про використання коштів з резервного фонду державного бюджету;
9) звіт про стан державного боргу;
10) звіт про операції щодо державних гарантійних зобов’язань;
11) зведені показники звітів про виконання бюджетів;
12) інформацію про виконання місцевих бюджетів, включаючи інформацію про стан місцевого боргу;
13) інформацію про здійснені операції з державним боргом;
14) інформацію про надані державні гарантії;
15) інформацію про досягнення запланованої мети, завдань та результативних показників головними розпорядниками коштів державного бюджету в межах бюджетних програм;
16) інформацію про виконання текстових статей закону про Державний бюджет України;
17) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.
Річні звіти складаються за звітний рік, яким вважається період з 1 січня до 31 грудня включно. Для новоутворених установ звітним періодом є строк з дня утворення установи до 31 грудня включно.
Строки подання річних звітів установами встановлюються органами, до яких подаються ці звіти.
Річний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами установ.
Річні бухгалтерські звіти подаються:
— вищій установі;
— органу Державного казначейства – при отриманні асигнувань з Державного бюджету;
— фінансовому органу;
— Рахунковій палаті;
—органу державної статистики – при окремих вказівках.
Розпорядники бюджетних коштів, які отримують асигнування на виконання окремих програм як від свого розпорядника вищого рівня, так і від інших міністерств і відомств, у річних фінансових звітах відображають усі операції про суми отриманих коштів та їх використання. Річний фінансовий звіт такого розпорядника бюджетних коштів включається до зведеного річного фінансового звіту розпорядника вищого рівня.
У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена пояснювальною запискою, у якій наводяться пояснення основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється фінансовий і майновий стан установи.