При написаннi роботи був використаний великий масив джерел, представлений найрiзноманiтнiшими їх видами: документами, мемуаристикою, епiстолярними та фотоматерiалами. Серед опублiкованих документiв, що стосуються розглядуваної теми, найбiльше знаходимо у монументальному багатотомному джерельному збiрнику "Лiтопис Української Повстанської Армїi". Зокрема, 13 та 14 томи цього видання мiстять хронiки повстанських вiддiлiв "Денник вiддiлу "Бурлаки" (В.Щигельського), ведений бунчужним "Буркуном" (вiд 1 жовтня 1946 р. до 2 серпня 1947 p.)" [53], фрагмент "Денника вiддiлу "Бурлаки" (Володимира Щигельського), веденого В.Щигельським" [54], "Денник хор. Ярослава Коцьолка ("Крилача") командира сотнi "Ударники-6", 96а" [55], "Денник сотнi УПА "Крилача" (Ярослава Коцьолка) "Ударники-6", 96а, ведений бунчужним сотнi "Орестом" [56]. Цi документи досить повно висвiтлюють передумови та саме проходження названими согнями рейду до Захiдної Нiмеччини. Важлива iнформацiя також в опублiкованих у 13 томi реєстрах вiддiлу "Бурлаки" вiд 31 травня [57], 17 червня [58] та кiнця липня [59] 1947 року. На основi цих даних вдалося встановити втрати вiддiлу при проривi з оточення на Закерзоннi та в перших сутичках на словацьких теренах.
В iншому збiрнику - "УПА в свiтлi документiв з боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу. 1942-1950 pp." - опублiковано цiкавий документ, що стосується описуваноi теми - це "Звернення до старшин рейдуючих вiддiлiв УПА" [60], написане заступником провiдника ОУН на Закерзоннi Василем Галасою-"Назаром". Оскiльки до нас не дiйшов сам наказ про вiдхiд сотень у рейд - це єдиний документ, який подає точну дату остаточного вирiшення справи.
Серед друкованих джерел, котрi стосуються тактики рейдiв, на особливу увагу заслуговує книга С.Ф.Хмеля "Українська партизанка", що мiстить окремий роздiл пiд назвою "Маршi-рейди" [61]. Важливим матерiалом для висвiтлення тiєї ж проблеми є стаття донедавна невiдомого пiдпiльника "Чагара" "Про рейди", опублiкована в числi 4 за 1945 рiк журналу "Повстанець" [62]. Вiдомий дiяч, a потiм i дослiдник визвольного руху Петро Дужий стверджував, що "Чагар" - лiтературний псевдонiм Головного Командира УПА Романа Шухевича-"Чупринки" [63]. Додатковим доказом слушностi цiєї думки є високий фаховий рiвень статтi, що, безперечно, належала перу професiйного вiйськовика.
Цiкавий документ опублiкував свого часу в газетi "Молодь України" iсторик Володимир Сергiйчук. Мова йде про звiти зустрiчей районного провiдника ОУН та, в недалекому майбутньому, знаменитого сотенного УПА Степана Стебельського-"Хрiна" з представниками словацької прикордонної застави та жандармерiї [64]. Авторовi цих рядкiв вдалося також ознайомитися з оригiналами згаданих документiв у Центральному Державному Архiвi Вищих Органiв Влади та Управлiння в Українi, у фондi "Крайовий Провiд Органiзацiї Українських нацiоналiстiв на Захiдноукраїнських Землях" [65].
Багато цiнних матерiалiв для написання роботи автор взяв iз збiрника "УПА в Захiднiй Європi", виданого Українською Пресовою Службою [66]. Серед документiв, помiщених тут, є такi як "Нота Генерального Секретаря Закордонного Представництва Української Головної Визвольної Ради до Державного Секретаря США Дж.Маршала" [67], "Офiцiйний звiт пресового бюро Закордоного Представництва Української Головної Визвольної Ради" [68], що є, по сутi, роз'ясненнями для захiдних урядових кiл та засобiв масової iнформацiї подiй, пов'язаних з переходом до Нiмеччини частини вiддiлiв УПА. Крiм того, збiрник мiстить ряд статей, що з'явилися в закордоннiй пресi пiсля приходу українських повстанцiв.
Серед друкованих документiв iнших держав багато iнформацiї, котра стосується рейдiв 1947 року, мiстить збiрник Євгена Мiсила "Акцiя "Вiсла" [69]. Це, серед iншого, оперативнi накази штабу Операцiйної Групи "Вiсла" №008 [70], 009 [71], 011 [72], що подають докладнi вiдомостi про чисельний стан i дiяльнiсть повстанських сотень на Закерзоннi; звiти з дiяльностi ОГ "Вiсла", зокрема, "Пiдрахунок сил УПА (збройних сил i теренового особового складу) […] на 1.04.-23.07.1947" [73], який включає i пiдрахунок тих повстанцiв, котрi перебували на теренах Чехословаччини дорогою на Захiд.
Частково описуваних подiй торкаються документи радянських прикордонних вiйськ, опублiкованi у збiрнику "Прикордоннi вiйська СРСР. Травень 1945-1950". Згадки про рейд на Словаччину в 1946 роцi є в "Доповiдi Управлiння Прикордонними вiйськами Українського округу про становище на кордонi i результати бойової i службової дiяльностi частин в 1946 роцi" [74]. Тут, до речi, цитується видана повстанцям iнструкцiя "Короткi вказiвки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину". Про цей же рейд розповiдає й iнший документ - "Опис дiй особового складу прикордонного ордена "Красной звезды" загону Українського округу з лiквiдацiї банд" [75]. В "Доповiдi Управлiння прикордонних вiйськ Українського округу про становище на державному кордонi СРСР в 1947 роцi" [76] мова йде про перехiд сотень УПА на територiю Захiдної Нiмеччини. Цiкаву iнформацiю мiстить "Донесення прикордонних вiйськ Українського округу про пересування i дiї банд" [77], яке розповiдає про спробу сотень "Бiра", "Хрiна" й "Стаха" пробитися на Словаччину.
Ряд документiв чеської армiї та українського пiдпiлля є, як уже вказувалося, в книзi Богуша Хньоупека "Бандерiвцi". Серед останнiх найбiльш цiкавi - iнструкцiя, написана Василем Галасою перед другим словацьким рейдом у 1946 роцi i адресована командиру рейдуючого вiддiлу пiд назвою "Друже Мирон" [78]; "Пiдсумковий звiт про пропагандивний похiд вiддiлiв УПА на терени Чехословаччини вiд 6 по 22 квiтня 1946 року (Витяги)" [79]; "Лист до Президента Чехословаччини Е.Бенеша" [80], написаний також В.Галасою. Усi цi матерiали, за iнформацiєю Хньоупека, потрапили до рук чехiв разом iз кур'єром, що перевозив їх до Баварiї [81]. Василь Галаса, автор частини з цих документiв, який, безперечно, був знайомий з iншими, пiдтвердив їх автентичнiсть.
Серед неопублiкованих матерiалiв, що були використанi для написання цiєї роботи, найбiльше документiв авторовi вдалося знайти в Центральному Державному Архiв Вищих Органiв Влади та Управлiння України у мiстi Києвi. Це, перш за все, матерiали до висвiтлення тактики повстанських рейдiв: "Загальнi основи партизанки" [82] та "Партизанка" [83]. Обидва знаходяться в уже згадуваному фондi 3833, в першому описi, у справi 256 пiд назвою "Документи про будову i тактику УПА". Вони досить схожi за змiстом i, очевидно, є просто рiзними редакцiями однiєї роботи, але на жодному з них не вказано авторства. Проте "Партизанка" датована 1944 роком i мiстить приписку "Затверджується до тимчасового вжитку в усiх вiддiлах УПА. М.Д.Бученко, в.о. Шефа ГВШ З'єднань Української Повстанчої Армiї" [84]. У тому ж фондi, в справi "Вiдозви та звернення УПА", знайдено листiвку "Чехи! Словаки! Вояки!" [85] (українською, чеською та словацькою мовами) [86], розповсюджувану українськими повстанцями пiд час другого словацького рейду. Та ж справа мiстить iнструкцiю, написану Василем Галасою для учасникiв першого рейду на Словаччину 1945 року. її назва "Короткi вказiвки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину" [87]. Інструкцiя ця вже друкувалася (наприклад, у книзi П.Мiрчука [88] та в збiрнику "УПА в свiтлi документiв" [89]), але в скороченому виглядi. До того ж, не публiкувався нiде додаток, написаний до неї 20 сiчня 1946 року, пiд назвою "Кличi до усного поширення й до написiв на видних мiсцях" [90]. В iншому фондi того ж архiву "З'єднання захiдних груп Української Повстанчої Армiї (УПА-Захiд)" у справi "Пропагандистськi матерiали референта пропаганди округа "Макiвка" "Тустань"-"Аркадiя" знаходимо багато матерiалiв про пiдготовку повстанцiв до рейду 1945 року. Серед них i програма полiтичного вишколу повстанцiв [91]. В тому ж фондi авторовi вдалося знайти цiкавий пiдпiльний журнал "Чин Зброї. Одноднiвка командування УПА "Говерля" за 31.08.1946" [92]. Журнал мiстить статтю "Вiдгомiн нашої боротьби за кордоном", в якiй багато розповiдається про наслiдки рейдiв на Словаччину в 1945-1946 роках.
Серед iнших неопублiкованих досi матерiалiв хочеться вiдзначити звiт про переслуховування старшин УПА американською розвiдкою [93] з вересня 1947 року. Документ цей автор отримав вiд вiдомого дослiдника повстанського руху Петра Содоля, переклад його здiйснений Ярославом Антоняком. "Звiт" має 12 сторiнок i, за твердженням Содоля, є неповним, очевидно, бракує вказаного на його першiй сторiнцi рапорту "Про допит Зубченка" [94]. Згадуваними у документi старшинами УПА, що давали свої свiдчення американцям, були: сотенний вiддiлу "Ударники-2" Михайло Дуда-"Громенко" (iнше псевдо, яке згадується в звiтi, - "Зиновiй"), полiтвиховник цього ж вiддiлу Лев Футала-"Лагiдний", бунчужний Іван Йовик-"Соколенко" та чотовий Михайло Озимко-"Залiзняк". Згадка про це переслуховування є в спогадах одного з його учасникiв - Івана Йовика [95]. Вiн зазначає, що розмова з американцями, котра вiдбувалася при допомозi чотирьох перекладачiв, тривала близько 5 годин [96]. Метою переслуховування було отримання бiльшої кiлькостi iнформацiї як про український визвольний рух загалом, так i про рейд повстанських сотень до Захiдної Нiмеччини зокрема. Проте, як видно iз змiсту документа, повстанцi не завжди давали американцям достовiрну iнформацiю. Інколи це зумовлювалося необiзнанiстю у справах, що сягали понад їх компетенцiю (наприклад, чисельнiсть УПА на Закерзоннi). Певну ж iнформацiю вони, очевидно, свiдомо приховували (жоден з опитаних не назвав свого справжнього iменi чи iмен свого командування); нiчого не було сказано i про Головного Командира УПА Романа Шухевича, безперечно, вiдомого їм пiд псевдонiмом "Тарас Чупринка", натомiсть називався вiдомий американцям Степан Бандера; не названо справжньої причини рейду на Захiд.
Звiт iз ще одного допиту прибулих в Нiмеччину бiйцiв УПА, що вiдбувся 31 жовтня 1947 року, подає у своїй статтi "Історiя i наслiдки одного документа" голова Центрального Представництва Української Емiграцiї Василь Мудрий [97]. Вiн зазначає, що був запрошений до допиту офiцерами американської розвiдки як спецiалiст з українських справ. Крiм нього, як фахiвцi з вiйськових справ були запрошенi колишнiй майор Любомир Макарушка i колишнiй член УПА Юрiй Лопатинський. Звiт багато в чому повторює попереднiй, проте в деяких аспектах мiстить точнiшу iнформацiю: тут докладно вказано причину переходу сотень УПА на Захiд, командиром Української Повстанської Армiї названо генерала "Тараса Чупринку".
Звичайно, що багато матерiалiв про дiяльнiсть українських повстанцiв на територiї Чехословацької республiки мiстили її архiви. Нещодавно, пiсля розвалу цього державного утворення, бiльшiсть з них було передано, зважаючи на безпосередню дотичнiсть документiв до словацьких теренiв, у Вiйськово-Історичний Архiв у Трнавi. Авторовi цих рядкiв вдалося побувати там та використати знайденi матерiали для написання даної роботи. Документи, що стосуються дослiджуваної теми, об'єднанi в окремий фонд пiд назвою "Операцiя "Бандерiвцi". Характерною особливiстю цього фонду є наявнiсть матерiалiв практично всiх вiйськових частин Чехословаччини, залучених до боротьби з УПА протягом 1945-1947 рокiв, а також сортування документiв за принципом приналежностi до тiєї чи iншої вiйськової частини.
Інформацiї про першу акцiю УПА на Словаччинi, згрупованої в папку, присвячену дiяльностi вiйськової частини "Само" [98], є досить мало, та й та дуже заплутана. Справа в тому, що в 1945 роцi чехословацька влада була абсолютно неготова до проведення антиповстанських акцiй, i всi її дiї характеризувалися певною хаотичнiстю. Додатково ускладнює з'ясування справи про цей рейд ще й факт, що тодi, як випливає з документiв, фактично не прово дилося подiлу мiж вiддiлами УПА i групами т.зв. Росiйської Визвольної Армiї ("власiвцями"), що також перебували у 1945 роцi на територiї Словаччини. Натомiсть данi, що стосуються 1946 року, є досить багатими, серед них достатньо матерiалiв окремих частин, їх звiти про бойову дiяльнiсть та про пересування повстанських сотень. Помiж документiв з 1947 року найцiкавiшими, на мою думку, є розвiдувальнi звiти про дiяльнiсть вiддiлiв УПА пiд час переходу на Захiд [99]. Вони охоплюють перiод з 12 липня до 29 вересня, тобто час найбiльш напружених боїв мiж українськими повстанцями та чехословацькими силами. Надзвичайно велику цiннiсть представляє папка №6, в якiй зiбранi усi накази командування "Теплiце" за перiод вiд 18 липня до 20 жовтня 1947 року [100]. Серед матерiалiв українського пiдпiлля, що стосуються рейдiв УПА Чехословаччиною, авторовi також вдалося знайти вiдому листiвку "Чехи! Словаки! Вояки!" [101]. Загалом, документи з цього архiву є досить цiнним джерелом для висвiтлення заданої теми, адже дозволяють докладно вiдтворити вдалу чи невдалу реакцiю чехословацької влади на акцiї УПА.
Багато цiкавої iнформацiї, що стосується тематики рейдiв УПА є в колекцiї документiв "The Peter J.Potichnyj Collection on Insurgency and Counter-Insurgency in Ukraine" бiблiотеки Торонтонського унiверситету. Автор цих рядкiв отримав їх вiд професора Петра Потiчного. Це, перш за все, звiти про акцiю сотень УПА на Словаччинi в 1946 роцi (вони, до речi, незабаром будуть опублiкованi у 33 томi "Лiтопису Української Повстанської Армiї", присвяченому Тактичному вiдтинковi "Лемко") [102]. З цiєї ж колекцiї походять чехословацькi слiдчi документи Володимира Щигельського-"Бурлаки", якi дуже докладно розповiдають про рейд його сотнi у 1947 роцi [103].
Широко представлена тема рейдiв УПА по територiї Чехословаччини в мемуарнiй лiтературi. Дуже ґрунтовними є спогади невiдомого учасника повстанських акцiй на цих теренах в 1945 роцi пiд назвою "Пропагандивний рейд УПА на Словаччину (З нотаток учасника рейду)" [104], опублiкованi вперше у журналi "До Зброї" в числi 1 за 1946 рiк. Про цю ж подiю розповiдає репортаж лiкаря УПА "Береста" (прiзвище невiдоме) "На Словаччину (З моєї хронiки про рейд куреня "Пiдкарпатського", пiд командою славної пам'ятi майора Прута на Словаччину)" [105], написаний спецiально для журналу Станiславiвського Тактичного Вiдтинка УПА "Чорний Лiс". Бiльш епiзодичними є спогади iнших учасникiв цього рейду, зокрема, стрiльцiв куреня "Пiдкарпатського" "Чубенка" [106], "Спiвака" [107] (прiзвища невiдомi), Григорiя Костюка-"Вишневого" [108]. Цiкаву iнформацiю про пiдготовку другого словацького рейду мiстять мемуари Марiї Савчин, дружини Василя Галаси, "Тисяча дорiг" [109]. Про цю ж акцiю розповiдає в своїх спогадах "Я вибрав собi один шлях" стрiлець однiєї з рейдуючих сотень "Покiрний" [110].
Найбiльше представлений спогадами рейд 1947 року. Серед цих мемуарiв хочеться вiдзначити, перш за все, книгу командира сотнi "Ударники-2" Михайла Дуди-"Громенка" "У Великому рейдi" [111], яка за стилем написання схожа на вже згадуванi повстанськi хронiки i мiстить велику кiлькiсть цiнної iнформацiї. Надзвичайно багато написано про рейд iншим вояком цiєї сотнi - булавним УПА Юрiєм Борцем-"Чумаком", мемуари якого поданi в цiкавiй формi документальних повiстей та публiцистичних дiалогiв з читачем i чудово передають загальне тло, на фонi якого вiдбувався перехiд сотень УПА на Захiд [112]. Якщо книга командира цiєї сотнi є бiльш сухою у викладi матерiалу, то Борець подає його емоцiйнiше, що iнколи дозволяє краще зрозумiти тi чи iншi моменти описуваних подiй. Цiкавi спогади пiд назвою "За 99 днiв вiд Перемишля до Пассав" залишив також чотовий цiєї сотнi Михайло Озимко-"Залiзняк" [113]. Про книгу спогадiв ще одного вояка сотнi "Громенка" - бунчужного Івана Йовика-"Соколенка" вже згадувалось у цiй роботi. Дуже цiнними є книга Івана Дмитрика "Записки українського повстанця. В лiсах Лемкiвщини" та дещо повнiшi за змiстом мемуари ройового Івана Гарасимiва-"Палiя" "З юнацьких мрiй - у ряди УПА" [114], обидвi книги є чи не єдиними джерелами до висвiтлення iсторiї рейду сотнi Романа Гробельського-"Бродича". Суттєвим доповненням до документальних даних, що розповiдають про перехiд на Захiд сотнi "Бурлаки" є спогад Володимира Дашка-"Марка" "Вiд Перемишля до Жилiни" [115].
Решта спогадiв, використаних для написання роботи, є бiльш епiзодичними. Це, зокрема, спогади Петра Гойсана-"Ворони" [116], Осипа Галабуда-"Соловiя" [117], Степана Явiрницького-"Березного" [118], Павла Охоти-"Остапа" [119], Федора Куцого-"Прута" [120], Івана Олiяра-"Кума" [121], Володимира Гулкевича-"Рубача" [122], стрiльцiв "Королика" [123], "Тучi" [124], "Романа" [125], прiзвища яких невiдомi. Частково про розглядувану проблематику згадують у своїх спогадах, що побачили свiт нещодавно, й Іван Кривуцький [126] та Анна Карванська-Байляк [127].
Дуже цiкавi спогади вдалося записати авторовi цих рядкiв вiд Василя Галаси ("Назар", "Орлан", "Зенон Савченко", "Днiпровський", "Чорноморський") - Заступника Крайового Провiдника ОУН на Закерзоннi та полiтичного референта цього краю, тобто людини, що безпосередньо була причетна до пiдготовки i проведення всiх трьох рейдiв на терени Чехословаччини [128], Саме у В.Галаси вдалося, врештi, з'ясувати важливi передумови переходу сотень УПА на Захiд, про якi до того не було жодної згадки у публiкацiях щодо цiєї теми. Пiзнiше вiн оформив подану iнформацiю у статтю пiд назвою "Рейд вiддiлiв УПА iз Закерзоння в Захiдну Європу 1947 р." [129]. Ласкаво погодилася з'ясувати ряд незрозумiлих моментiв в iсторiї рейдiв УПА й Ірина Камiнська-Тимочко, в минулому "Христя" - провiдниця надрайону ОУН в захiднiй Лемкiвщинi.
Важливу iнформацiю до розглядуваної теми було взято з перiодики української нацiоналiстичної емiграцiї 1946-1950 рокiв, a саме iз журналiв Закордонних Частин ОУН "Визвольна полiтика", "На Сторожi", "Сурма", видання ЗП УГВР "До Зброї" та Органiзацiї Оборони Чотирьох Свобiд України "Вiсник". У згаданих виданнях особливо цiнним для автора були огляди закордонної преси того часу, в яких вдалося знайти також багато згадок про УПА. Власне ця iнформацiя, зважаючи на недоступнiсть для автора закордонної преси тих рокiв, стала основою до написання роздiлу "Захiдна преса про УПА". Окрiм того, цей роздiл поповнювався за рахунок iнформацiї, помiщеної в пiдпiльному журналi, що видавався на Закерзоннi пiд назвою "Інформативнi Вiстi" [130]. Огляд повiдомлень закордонної преси про УПА мiстить також журнал "Вiсник" з 1987 року [131], присвячений сороковiй рiчницi рейду вiддiлiв УПА на Захiд. Проте в ньому є ряд суттєвих упущень, зокрема, деякi газетнi статтi подаються без посилання на час виходу газети в свiт. Копiї кiлькох статей автор отримав вiд Петра Содоля - це публiкацiї в iспанських газетах "Пуебло" [132], "Мадрiд" [133], голандськiй "Троцеде Блад" [134] та американськiй "Детройт Ньюз" [135]. Для написання роботи автор мав намiр використати також чехословацьку пресу, проте вдалося знайти у львiвських бiблiотеках лише неповну пiдшивку за 1947 рiк органу Комунiстичної партiї цiєї країни "Руде право", номери якого, особливо за липень-серпень того року, друкують багато iнформацiї, хоч i дуже тенденцiйної, про боротвбу з вiддiлами УПА.
На жаль, тема рейдiв УПА чехословацькими теренами є досить бiдно представлена фотографiчними матерiалами. Пояснюється це умовами пiдпiльної боротьби українських повстанцiв, вiдсутнiстю вiдповiдної технiки та вимогами конспiрацiї. Але, попри все, маємо ряд фотографiй з рейду сотнi "Бурлаки", донесених в Нiмеччину тими стрiльцями вiддiлу, яким вдалося пробитися з оточення. Дуже цiкавими є двi свiтлини сотнi "Громенка", зробленi незабаром пiсля прибуття її до американської зони окупацiї Нiмеччини. Цiннi фотоматерiали про боротьбу чехословацької армiї та служби безпеки з повстанцями мiстить, згадувана у попередньому роздiлi, книга Франтiшека Кауцького i Ладiслава Вандурека.
Отже, як видно iз наведеного матерiалу, джерельна база дослiджуваної проблематики є достатньо великою. Сподiваюся, це стане додатковою запорукою об'єктивностi пропонованого читачам дослiдження.
<a l:href="#_ftnref53">[53]</a> Лiтопис Української Повстанської Армii. - Торонто: Лiтопис УПА, 1986. - Т.13. - С.1-112.
<a l:href="#_ftnref53">[54]</a> Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Торонто, 1987. - Т.14. - С.187-207; до речi, за iнформацiєю Хньоупека, решта цiєї хронiки, початої ще в 1944 роцi, потрапила до рук чехiв: Bohus Chnoupek. Вказ. пр. - С.484.
<a l:href="#_ftnref53">[55]</a> Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.14. - С.57-149.
<a l:href="#_ftnref53">[56]</a> Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.14. - С.149-187.
<a l:href="#_ftnref53">[57]</a> Лiтопис Української Повстанської Армii. - Т. 13. - С.294.
<a l:href="#_ftnref53">[58]</a> Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.13. - С.296-297.
<a l:href="#_ftnref53">[59]</a> Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.13. - С.298-299.
<a l:href="#_ftnref60">[60]</a> УПА в свiтлi документiв з боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу. 1942-1950. - Видання Закордонних Частин Органiзацiї Украiнських Нацiоналiстiв, 1957. - Т.1. - С.177.
<a l:href="#_ftnref61">[61]</a> С.Хмель. Українська партизанка (з крайових матерiалiв). - Львiв: Шлях перемоги, 1994. - С.102-115.
<a l:href="#_ftnref61">[62]</a> Передрук: Лiтопис УПА. Нова серiя. - Киiв-Торонто, 1995. - Т.1. - С.211 -215.
<a l:href="#_ftnref61">[63]</a> Петро Дужий. Роман Шухевич - полiтик, воїн, громадянин. - Львiв: Галицька Видавнича Спiлка, 1998. - С.208.
<a l:href="#_ftnref64">[64]</a> Володимир Сергiйчук. Словаччина, 1945-й // Молодь України. 1993.16.02.
<a l:href="#_ftnref64">[65]</a> Звiт зi стрiчi, вiдбутої дня 26.10.45 р. в с. Р. мiж рай. пров. та комендантом словацької погранзастави // Центральний Державний Архiв Вищих Органiв Влади та Управлiння в Українi. Фонд 3833, опис 1, справа 159, аркуш 2 (далi ЦДАВОВУ); Звiт з розмови зi словаками в днi 30.10.45 // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп. 1, спр. 159, арк.З.
<a l:href="#_ftnref66">[66]</a> UPA in Western Europe. - New York-London-Paris, 1948.
<a l:href="#_ftnref66">[67]</a> UPA in Western Europe. - New York-London-Paris, 1948. - C.7-9.
<a l:href="#_ftnref66">[68]</a> UPA in Western Europe. - New York-London-Paris, 1948. - C. 17-21.
<a l:href="#_ftnref69">[69]</a> Євген Мiсило (ред.). Акцiя "Вiсла". Документи. - Львiв-Нью-Йорк: Наукове товариство iм.Т.Шевченка, 1997.
<a l:href="#_ftnref69">[70]</a> Євген Мiсило (ред.). Акцiя "Вiсла". Документи. - С.324.
<a l:href="#_ftnref69">[71]</a> Євген Мiсило (ред.). Акцiя "Вiсла". Документи. - С.354.
<a l:href="#_ftnref69">[72]</a> Євген Мiсило (ред.). Акцiя "Вiсла". Документи. - С.374.
<a l:href="#_ftnref69">[73]</a> Євген Мiсило (ред.). Акцiя "Вiсла". Документи. - С.400-401.
<a l:href="#_ftnref74">[74]</a> Е.Соловьев (ред.). Пограничные войска СССР, май 1945-1950: Сборник документов и материалов. - Москва, 1975. - С.328.
<a l:href="#_ftnref74">[75]</a> Е.Соловьев (ред.). Пограничные войска СССР, май 1945-1950. - С.364.
<a l:href="#_ftnref74">[76]</a> Е.Соловьев (ред.). Пограничные войска СССР, май 1945-1950. - С.359.
<a l:href="#_ftnref74">[77]</a> Е.Соловьев (ред.). Пограничные войска СССР, май 1945-1950. - С.346.
<a l:href="#_ftnref78">[78]</a> Bohus Chnoupek. Вказ. пр. - С.54-58.
<a l:href="#_ftnref78">[79]</a> Bohus Chnoupek. Вказ. пр. - С.319-320.
<a l:href="#_ftnref78">[80]</a> Bohus Chnoupek. Вказ. пр. - С.329-330.
<a l:href="#_ftnref78">[81]</a> Bohus Chnoupek. Вказ. пр. - С.319.
<a l:href="#_ftnref82">[82]</a> Загальнi основи партизанки // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп. 1, спр.256, арк.11-25.
<a l:href="#_ftnref82">[83]</a> Партизанка // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.256, арк.129-150.
<a l:href="#_ftnref82">[84]</a> Партизанка // ЦЦАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.256, арк.129зв.
<a l:href="#_ftnref82">[85]</a> Див. додаток №3.
<a l:href="#_ftnref82">[86]</a> Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.80-80 зв.181-182.
<a l:href="#_ftnref82">[87]</a> Василь Галаса. Короткi вказiвки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.183-185; Див. додаток №1.
<a l:href="#_ftnref82">[88]</a> Петро Мiрчук. Вказ. пр. - С.301-305.
<a l:href="#_ftnref82">[89]</a> УПА в свiтлi документiв з боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу. 1942-1950. - Видання Закордонних Частин Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв, 1957. - Т.1. - С.145-150.
<a l:href="#_ftnref82">[90]</a> Василь Галаса. Кличi до усного поширення й до написiв на видних мiсцях // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.185-185 зв. продовження цього документа: ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.63, арк.63. Див. додаток №2.
<a l:href="#_ftnref82">[91]</a> Пропагандистськi матерiали референта пропаганди округа "Макiвка" "Тустань"-"Аркадiя" // ЦДАВОВУ. Ф.3836, оп.1, спр.67, арк.227 зв.228.
<a l:href="#_ftnref82">[92]</a> Чин Зброї. Одноднiвка командування УПА "Говерля" за 31.08.1946 // ЦДАВОВУ. Ф.3836, оп.1, спр.69, арк.33-40 зв.
<a l:href="#_ftnref93">[93]</a> Eugene J.Kolb. Memorandum for the officer in charge (Ксерокопiя) // Вiддiл рукописiв Львiвської наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника НАН України (далi - В.р. ЛНБ). - Ф.262, папка "Рейди вiддiлiв УПА", арк. 1-12 [фонд перебуває в стадiї формування].
<a l:href="#_ftnref93">[94]</a> "Зубченко"-Гузар Василь, лiкар-дентист Перемиського куреня УПА, учасник рейду на Захiд.
<a l:href="#_ftnref93">[95]</a> Іван Йовик. Нескорена армiя. - Київ, 1995.
<a l:href="#_ftnref93">[96]</a> Іван Йовик. Нескорена армiя. - Київ, 1995. - С.299-301.
<a l:href="#_ftnref97">[97]</a> Василь Мудрий. Історiя i наслiдки одного документа // Календар-альманах українського народного союзу на рiк 1965. - Джерзi Ситi-Ню Йорк: "Свобода". - С.125-129.
<a l:href="#_ftnref98">[98]</a> Vojensky Histiricky Archiv (далi VHА).Фонд: "Operace "Banderovce", коробка 86, папка 416.
<a l:href="#_ftnref98">[99]</a> VHA. Ф. "Operace "Banderovce", кор.46, п.148.
<a l:href="#_ftnref98">[100]</a> VHA. Ф. "Operace "Banderovce", кор.3, п.6.
<a l:href="#_ftnref98">[101]</a> VHA. Ф. "Operace "Banderovce", кор.70, п.320., док.895, арк.1-2.
<a l:href="#_ftnref102">[102]</a> Звiт з пропагандивного рейду по Словаччинi за час вiд 06.04.46 до 19.04.46 // The Peter J.Potichnyj Collection on Insurgency and Counter-Insurgency in Ukraine. University of Toronto Library; Звiт з пропагандивного рейду no Словаччинi переведеного вд. У-96, в часi вiд 06 квiтня - 22 квiтня 1946 р. // The Peter J.Potichnyj Collection on Insurgency and Counter-Insurgency in Ukraine. University of Toronto Library; Звiт з пропагандивного рейду no Словаччинi переведеного вд. Мирона в часi вiд дня 06.04 до 23.04 46 р. // The Peter J.Potichnyj Collection on Insurgency and Counter-Insurgency in Ukraine. University of Toronto Library.
<a l:href="#_ftnref102">[103]</a> Protokol spisany dna 14 septembra 1947 s Wolodimirom Szczyhelskyim, pseudo "Burlak". Utvar "Slovensko" // The Peter J. Potichnyj collection on Insurgency and Counter-Insurgency in Ukraine. University of Toronto Library, Box 79 "Протоколи допитiв Володимира Щигельського-"Бурлаки".
<a l:href="#_ftnref104">[104]</a> УПА в свiтлi документiв з боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу. 1942-1950. - Видання Закордонних Частин Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв, 1957. - T.1. - C.212-218.
<a l:href="#_ftnref104">[105]</a> Чорний Лiс. - 1948. - Ч.1-2 // Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Торонто, 1987. - Т.3. - С.167-176.
<a l:href="#_ftnref104">[106]</a> Вiстун "Чубенко". Сотня командира "Гамалiї" та "Пирога" // Лiтопис Української Повстанськоi Армiї. - Львiв, 1992. - Т. 19. - С.64-72.
<a l:href="#_ftnref104">[107]</a> Ст. вiстун "Спiвак". В рядах "Пiдкарпатського" куреня // Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.19. - С.73-94.
<a l:href="#_ftnref104">[108]</a> Григорiй Костюк ("Вишневий", "Незломний"). Рейди Пiдкарпатського куреня пiд командою "Прута" 1945 року // Лiтопис Української Повстанської Армii. - Т. 19. - С.96-125.
<a l:href="#_ftnref104">[109]</a> Лiтопис Української Повстанськоi Армiї. - Львiв-Торонто, 1995. - Т.28.
<a l:href="#_ftnref104">[110]</a> Микола Дупляк (ред.). В рядах УПА. Збiрка споминiв колишнiх воякiв УПА з терену Лемкiвщини й Перемищини. - Нью-Йорк, 1999. - Т.2. - С.139-149.
<a l:href="#_ftnref111">[111]</a> Михайло Громенко. У Великому рейдi. - Мюнхен: До Зброї, 1956; також Михайло Громенко. У Великому рейдi. - Львiв: Атлас, 2000.
<a l:href="#_ftnref111">[112]</a> Юрiй Борець. Рейд без зброї. УПА на Заходi. - Українська видавнича спiлка у Великiй Британiї, 1982; також: Юрiй Борець. З найкращими. - Київ: Наукова думка, 1992; Юрiй Борець. У вирi боротьби: Спогади учасника повстанськоi боротьби (1941-1948). - Київ: Наукова думка, 1993; Юрiй Борець. За Україну, за її волю. - Видавництво: Свiт полiграфiї, 1998; Юрiй Борець. Шляхами лицарiв iдеї i чину. [Без мiсця i часу видання].
<a l:href="#_ftnref111">[113]</a> Вiстi комбатанта. 1968. Ч.1. - С.29-35; 1970. Ч.1. - С.25-30; 1971. Ч.2. - С.38-46.
<a l:href="#_ftnref111">[114]</a> Іван Гарасимiв. З юнацьких мрiй - у ряди УПА. (Спогади ройового УПА) // Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Торонто-Львiв, 1999. - Т. 29.
<a l:href="#_ftnref111">[115]</a> Вiстi комбатанта. - 1970. - 4.1. - С.31-38.
<a l:href="#_ftnref116">[116]</a> Богдан Гук (ред.). Закерзоння. Спомини воякiв УПА. - Варшава: Тирса, 1994. - Т.1. - С.69.
<a l:href="#_ftnref116">[117]</a> Богдан Гук (ред.). Закерзоння. Спомини воякiв УПА. - Варшава: Тирса, 1994. - Т.1. - С.27-35.
<a l:href="#_ftnref116">[118]</a> Богдан Гук (ред.). Закерзоння. Спомини воякiв УПА. - Варшава: Тирса, 1996. - Т.2. - С.243-244.
<a l:href="#_ftnref116">[119]</a> Богдан Гук (ред.). Закерзоння. Спомини воякiвУПА. - Варшава: Тирса, 1996. - Т.2. - С.105-115.
<a l:href="#_ftnref116">[120]</a> Богдан Гук (ред.). Закерзоння. Спомини воякiв УПА. - Варшава: Тирса, 1997. - Т.3. - С.280.
<a l:href="#_ftnref116">[121]</a> Богдан Гук (ред.). Закерзоння. Спомини воякiв УПА. - Варшава: Тирса, 1998. - Т.4. - С.222-245.
<a l:href="#_ftnref116">[122]</a> В.Тулкевич. Епiзод одного рейду сотнi УПА командира Громенка. Машинопис // В.р.ЛНБ. Ф.262, папка "Рейди вiддiлiв УПА". - С.1-14.
<a l:href="#_ftnref116">[123]</a> Петро Мiрчук (ред.). В рядах УПА. Збiрка споминiв. - Нью-Йорк, 1957. - С. 251-255.
<a l:href="#_ftnref116">[124]</a> Петро Мiрчук (ред.). В рядах УПА. Збiрка споминiв. - С.295-298.
<a l:href="#_ftnref116">[125]</a> Петро Мiрчук (ред.). В рядах УПА. Збiрка споминiв. - С. 289-293.
<a l:href="#_ftnref116">[126]</a> Іван Кривуцький. "Де срiбнолентий Сян пливе." - Київ: Брама, 1999.
<a l:href="#_ftnref116">[127]</a> Анна Карванська-Байляк. Во iм'я Твоє (Мережане життям). - Варшава: Український архiв, 1999.
<a l:href="#_ftnref128">[128]</a> Василь Галаса. У рейдах УПА кожен повстанець пропагандист. Рукопис. Записав В.В'ятрович 3 сiчня 1999 року у мiстi Дубляни вiд Галаси Василя, 1920 року нар. // В.р. ЛНБ. Ф.262, папка "Василь Галаса". - С.1-20.
<a l:href="#_ftnref128">[129]</a> Василь Галаса. Рейд вiддiлiв УПА iз Закерзоння в Захiдну Европу. Машинопис. Лютий 1999 // В.р. ЛНБ. Ф.262, папка "Василь Галаса". - С.1-13.
<a l:href="#_ftnref130">[130]</a> Передрук: Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Торонто, 1987. - Т. 16. - С.199-377.
<a l:href="#_ftnref130">[131]</a> Свiтова преса про УПА // Вiсник. - 1987. - Ч.7. - С.393-397; також: Чужа преса про революцiйнi рухи в Украiнi // Вiсник. - 1987. - Ч.8. - С.475-479.
<a l:href="#_ftnref130">[132]</a> Se arercan a la frontera de Baviera seis mil bombers armados del movimento Ucraino de Resistencia // Pueblo. 1947.1.10; також: Partisanos contra los Soviets // Pueblo. 1947.4.10.
<a l:href="#_ftnref130">[133]</a> El peligro de una Alemania roja // Madrid. 1947.18.10
<a l:href="#_ftnref130">[134]</a> De U.P.A. het Oekrainse Opstandelingen-Leger in West-Europa // Trocede Blad. 1947.27.09.
<a l:href="#_ftnref130">[135]</a> Polish War Leader Slain. Ukranian Army Blamed in Killings // The Detroit News. 1947.30.03.