— Основні принципи мені ясні, — почав Петро і тут же осікся. Наставник мовчки простягнув руку — і лідер виплатив йому 137 гривень за використання фірмового терміну. Проклинаючи свій довгий язик, Петро продовжив.
— Я зрозумів так. Щоб продати наш товар, потрібно переконати цільову аудиторію в тому, що іншого вибору просто немає.
Олег кивнув. Це був «ясний кивок». Віщий планував в найближчому майбутньому так само почати тренінги з «ясного кидку» і «ясної ясності». Спочатку тренінг «ясна ясність» повинен був називатися «аспекти ясності», але за слово «аспекти» довелося б платити якомусь Живораду.
— Правильно розумієш. Ніколи не замислювався, чому лідери купують цю паскудну локшину? Адже можна за ті ж гроші купити кільку в томаті і чорний хліб. Набагато смачніше, ситніше і корисно.
Петро промовчав. Такі думки ніколи не приходили до його голови. Думки взагалі рідко й обережно навідувалися до невеличкого мозку лідера. Олег пройшовся ясним кроком і продовжив:
— На локшині, яку лох купує, написано — «локшина для лідерів». Ці три слова проводять у мозку лідера асоціацію — «локшина для еліти». У цьому суть найважливішого принципу віщизму — люди, що купують на тренінгах емоції, готові віддати будь-які гроші за відчуття переваги. І пусте, що вони їдять дешеву і несмачну їжу, — важливіше відчуття крутості й елітності. А кільку в томаті і хліб може купити будь-який необізнаний у таємницях лайфспрінга. Смачніше, корисно. Але образ споживача кільки не можна запихати в ореол елітності. В кращому випадку з кількою може асоціюватися людина, залежна від горілки, але не людина, залежна від тренінгів, — так історично склалося.
Петюня мовчав, вражений глибиною думки Віщого.
— Рушаймо далі. Чому в рекламі завжди показують атлетичних хлопців і сексапільних дівчат, тоді як 95% цільовій аудиторії — непривабливий і хворобливий планктон? Тобі ясна відповідь?
Олег переклав 137 гривень з однієї своєї кишені в іншу.
Лідер не спромігся щось відповісти. Олег спохмурнів, але пояснив:
— Тому що потенційний покупець — сірий менеджер з продажів іншого курячого комбікорму — щодня порівнюватиме себе з білозубим накачаним красенем з реклами і страждати від невідповідності. Щоб пом’якшити страждання і хоча б у думках наблизитися до образу красеня, він купить що завгодно — жуйку, кеди або тренінг пікапу. Сам конфлікт не зникне ніколи: покупець так і залишиться тупуватим менеджером з комплексом неповноцінності — тобто ніколи не покине нашу цільову аудиторію.
Лідер здивовано запитав:
— А то хіба лайфспрінг не позбавляє від усіх старих комплексів???
Кріейтори щиро розсміялися.
— Шановний, лайфспрінг позбавляє від грошей. Це і є той «очисний» ефект тренінгу, після якого можна дихати «повними грудьми», тому що гаманець у внутрішній кишені піджака вже не давить на грудну клітину. Старі комплекси залишаються, але вони тьмяніють на тлі нових,— тих, які виникнуть, наприклад, після роздягання перед тренінгової групою.
Іван, якому несподівано перестав увижатися професор Под’єздкін, якось холотропно видихнув:
— Основні моменти ми тобі пояснили. Тепер зроби декілька пробних концепцій.
Петро з ентузіазмом взявся за роботу. Тим часом агентство було розбурхане новими шизоїдними подіями: дивна примара розкидала будівлею брошури про аддіктивний тип особи. Брошури були незвичайними — парні сторінки захищали теорію аддікції, непарні — спростовували. Особливо дивував пасаж з глави «аддіктологія тварин», що була і в парній, і в непарній версіях: «якщо мама кошеняти пила по-чорному, то незалежно від масті кошеня буде аддіктивним». У результаті декілька співробітників із гострими неврозами було відправлено на розкішному катафалку з написом «Лікування за методом Берта Хеллінгера» до центру Берт-терапії.
Через півгодинки Петро показав колегам перші результати. Іван з Олегом були приємно вражені, особливо такими слоганами: «мокасини «Адікт-ас» — один раз не зараховується!» (для продажу тим, хто пройшов 4-й, секретний рівень лайфспрінга); «паста з фтором «Орал-файф»: 5 зубів — хоч цеглину довбай!» (для тих, хто пройшов 4-й рівень, але ще піклується про чистоту ротової порожнини).
Тим часом кріейтори отримали нові директиви від керівництва. Віднині успішність рекламних кампаній оцінювалася рейтингом Нельсена: виводилося відсоткове співвідношення людей, які після агресивної реклами змінювали спосіб утамування своєї залежності або сам тип залежності. Як пояснив Іван: «аддікту все одно, — а нам прибуток». Трирівнева система оцінки «одне око, два ока, втрата голови» спочатку збентежила співробітників, але коли Олег переклав чергову сотню з лишком з кишені в кишеню, всі заспокоїлися.
Прийшовши додому, Петро з ентузіазмом взявся за концепцію реклами напою «Фанта-С». Згідно з уроками Олега, насамперед потрібно було створити новий рівень ясності. Лідер набрав напій у шприц та...
Думки стосовно реклами в голову не йшли. Петюня ще раз перечитав «Принципи віщизма», але в голову нічого корисного не вскочило. На додаток до всього йому всюди став увижатися шум і скрегіт. Лідер потрусив головою, але шум став лише голоснішим. Несподівано перед очима промайнув невеликий зелений мужик і поманив його пальцем. Лідер здивовано запитав:
— Ти хто???
Мужик реготнув:
— Я напівпровідник для новачків в цьому районі Астралу. Розумію, ти чекав на Старшу Сестру, але у неї весняне загострення «зоряно-смугастої» хвороби — це коли на зірках увижаються смуги. Тому я її тимчасово заміняю.
— Вау! А що тут можна робити?
— Все, що хочеш. Часто люди тікають сюди від реальності, вмираючі потрапляють помилково. Багато-кого приходити до нас змушує діагноз.
— А про рекламу тут можна дізнатися хоч щось?
— Тут можна дізнатися все і про все, — посміхнувся мужик. — Рекламний відділ у нас неподалік, я проводжу.
Вранці Петро здав сценарій рекламного кліпу.
Сценарій кліпу для «Фанта-С».
Конкурс «Горлянка країни». На сцені — Брутальний Співак Віталік. Жалісливо волає про кохання до жінок, хоч у всіх його жестах аж бринить ненависть до всього, що не має члена.
Публіка гидує.
І тут Віталік починає крутити задком у такт своєї пісеньки.
За кадром голос: «стань лідером — відключи мозок». Глядачі б’ються в екстазі, виливаючи один одному на голову «Фанту-С».
Глава 8 Схема Лайфдроїда.
Палубою авіаносця Старша Сестра крокувала перед шеренгою бійців, що були схожі на «ополченців» часів першої світової війни, але з палаючими очима і щасливими посмішками.
— Це роботи-лайфдроїди, — пояснила Старша. — Ті, хто перейшов на п’ятий рівень лафспрінга. Простіше кажучи — «вознісся».
Петро спробував уважніше роздивитися лайфдроїдов, але Сестра несподівано ткнула його пальцем в око. Лідер завив від болю.
— А це новітня методика — ПЕАТ! — реготнула Сестра. — Достатньо ткнути пальцем в око — і ніколи не буде проблем із гемороєм! До речі, нагнися — я тобі зараз і очі підлікую.
Лідер перелякано позадкував.
— Даремно ти так, — засмутилася Сестра. — Тренінги ПЕАТ коштують величезних грошей! А я тебе ткну безкоштовно! До речі, я тобі можу зробити «глибокий ПЕАТ».
Після слів «глибокий ПЕАТ» лідер почервонів. Лайфдроїди, піднявши прапор із перекресленим ведмедиком, прокричали енергійного віршика:
«ПЕАТ — транцеденція і активація!
Пальцем щоб штиркати — сертифікація.
Більше не стане в житті перешкод, йє!
Радій же із цього, тупий ідіоте!»
— Сила! — блаженно посміхнулася Сестра. — А ще на «додаткових курсах для лідерів» ми опановуємо холотропне дихання! Це така міцна штука, що наркота поряд не стояла. Зараз на авіаносці відключили радари і залишили лише групу холотропщиків. Вони розповідають про все, що було, що буде, і про те, як ним від цього класно. Головне — не тикати в них пальцем.
Над океаном за бортом майорів у повітрі мужик дивної зовнішності в кітчевих трусєлях.