Скверик.
Обабіч лавочки. На одній з них сидить тонкий, як лозина, громадянин. З'являється огрядний громадянин, витирає спітніле чоло й час від часу поправляє рюкзак.
Огрядний громадянин. Чи не скажете, як пройти до Туристичної бази?
Тонкий громадянин (підводиться з лавочки й розпливається у люб'язній посмішці). - О-о, простіше простого. Можете зав'язати мені очі, і я проведу вас, куди забажаєте... Між іншим, від природи в мене надзвичайна орієнтація в просторі. Колись, пам'ятаю, ми заблудилися з товаришем у тайзі. До речі, то був географ. Він мене тягне в один бік, я його - в другий...
Огрядний громадянин (поправляє рюкзак). Вибачайте, в мене обмаль часу - моя група за годину вирушає в похід.
Тонкий громадянин. Звичайно, тут приємності мало. Точно так, як мені тоді з географом було: вперся чоловік - і, хоч ти йому на голові кілок теши, своє торочить.
Огрядний громадянин (зиркає на годинник). То в якому ж напрямку турбаза?
Тонкий громадянин. Ідіть прямо он тією вулицею. Йдіть собі, йдіть, аж поки вам не трапиться восьмиповерховий будинок. До речі, це первенець у нашому місті. В ньому всю сферу побутового обслуговування розмістили. Між іншим, тиждень, як тут Будинок побуту відкрили. Я навіть виступав як колишній працівник сфери побутового обслуговування...
Огрядний громадянин. То, кажете, йти прямо?
Тонкий громадянин. Біля Будинку побуту звернете наліво й побачите стару церкву... Між іншим, це архітектурний пам'ятник XV сторіччя. Старі люди переказують, що там за мурами люди колись ховалися од татарського нашестя.
Огрядний громадянин. Кажете, дійти до церви. А потім куди?
Тонкий громадянин. Далі йдіть до парку... Між іншим, розповідають, що на тому місці шуміли прапраліси.
Огрядний громадянин. Вибачайте, а як же ж з парку до турбази?
Тонкий громадянин. До якої турбази?
Огрядний громадянин. Ну, до тієї, про яку ви мені казали.
Тонкий громадянин. Я- вам? Це ви мені казали!
Огрядний громадянин. Навіщо ж ви мені мало не півгодини морочили голову?
Тонкий громадянин. Ви питали - я відповідав. А вже як вам так потрібна турбаза, поспитайте у міліціонера - він мусить знати... До речі, там, де він стоїть, колись була міська ратуша...
Огрядний громадянин поспішає до міліціонера.
Тонкий громадянин (зітхає). Отак завжди: ти до людини з чистим серцем, а вона ще й незадоволена...