77179.fb2 Смішні оповідки - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 14

Смішні оповідки - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 14

Якийсь собака вліз до мечеті і опоганив її.

Мавпа саме також була там і сказала собаці:

— Аллах тебе не помилує за те, що ти насміявся з його святого місця.

Собака відповів:

— Чого це ти так ним клопочешся? Може, ти вдячна йому за те, що він створив тебе такою «вродливою»?

149. Коза і вовк

Коза стояла на високій горі і звідти лаяла вовка.

Він довго слухав її і нарешті відповів:

— То не ти мене лаєш, а місце, на якому стоїш.

150. Не чіпляйся

Лисиця хотіла перелізти через тин і вхопилася за колючий будяк, та подряпалася і стала лаяти його.

Будяк відповів:

— Не чіпляйся за того, хто сам звик усе чіпляти,

151. Сови навчили

Якось один правитель їхав лісом і помітив двох сов, що розмовляли поміж собою.

— Про що вони говорять? — запитав він візиря, який знав пташиних мов.

Візир зніяковів і не схотів відповідати. Правитель став ще настирливіше вимагати відповіді.

Тоді візир сказав:

— Присягнися, що, коли я тобі розповім правду, ти мене не стратиш.

Правитель пообіцяв.

— Одна з них має сина, а друга — доньку. От вони й домовляються про їхні заручини. Та, в якої донька, просить за неї сто вимерлих сіл, а та, в якої син, ще стільки їх не має, але запевняє, що як ти правитимеш іще рік, то вже матиме й стільки.

Цар зрозумів натяк і вже правив так, щоб народ його більше не мер з голоду.

152. Чому коза прудкіша

Собака наздоганяв дику козу. Та обернулася і крикнула собаці:

— Ти ніколи мене не доженеш.

— Чому? — запитав гончак.

— Бо я тікаю від смерті, а ти біжиш, аби догодити мисливцям.

153. Собака і лисиця

Собака наздогнав лисицю і хотів її роздерти, але та промовила:

— Ти мене наздогнав не тому, що сильний, а тому, що я заслаба. Спробуй позмагатися з вовком.

154. Радіти дарма

Один чоловік спіймав чижа і хотів його зарізати. Але чиж став проситися:

— Я малий, і поживи тобі з мене не буде. Краще відпусти мене, а я тобі дам три поради.

Чоловік подумав і вирішив відпустити чижа, бо ж при його бідності поради могли б пригодитися.

— Ось моя перша порада,— сказав чиж,— ніколи не шкодуй про втрачене.

Чоловікові сподобалася перша порада, і він став чекати на другу.

— Ніколи не вір у те, чого не може бути насправді,— знову сказав чиж.

Потім відлетів далі і озвався до чоловіка:

— Ну який же ти дурень: якби ти мене був зарізав, то в череві знайшов би діамант.

Чоловік страшенно розхвилювався і, заломивши руки, став лаяти себе за нерозважність. Та чиж додав.

— Хіба можу я давати тобі третю пораду, коли ти вже забув першу? Звідки ж у мене міг би взятися діамант?

155. Сокіл і півень

Сокіл зустрів півня і почув, як той лає людей.

— Який ти невдячний, — сказав він обурено півневі,— люди тобі дають житло, годують, доглядають, а ти лаєш їх. Побув би ти на моєму місці, спробував би сам знайти їжу, збудувати житло.

Півень відповів:

— Якби ти побачив хоч одного сокола у бульйоні, то заговорив би інакше.

156. Час обідати

Лисиця навчала дітей:

— Коли ви побачите курник, а вгорі світитиме місяць, і господар саме спатиме, знайте: настав час обідати.

157. Виноград без сторожі