Як побачив селянин поле, на якому дощ, вітер і град вибавили посіви, то звів очі до неба і проказав:
— О боже, ти проповідуєш праведність, любов, заклинаєш зло. А подивися, що ти оце накоїв. Твої діла, як і людські, не відповідають словам.
13. Порозумілися
Один молодик часто глузував із бідного Закруна, і той йому сказав:
— Чи не соромно тобі? Я знав твою матір ще до твого народження.
Молодика такі слова розгнівали, і він спитався матері:
— Чи знаєш ти голодранця Закруна?
— Котрого? Ісхакового сина?
— Так. Я бачу, що ти знайома не тільки з Закруном. То, може, пізнаєш Ісхакового онука? — сказав він, маючи на увазі себе.
14. Мудра дружина
Один простакуватий чоловік повернувся додому і побачив, що хтось чужий спить з його дружиною. Отож він і озвався до незнайомця:
— Який же ти осел, коли не знаєш, що моя дружина мудра і вміє відрізнити погане від доброго. Нічого зайвого з тобою вона собі не дозволить.
15. Зміркувала
Чоловік сидів на призьбі, а дружина лізла по драбині. Тоді чоловік і каже:
— Якщо ти лізтимеш вище або сходитимеш униз, то я відчую огиду до тебе4.
Дружина почула такі слова, стрибнула йому на руки і відповіла:
— Я не піднялася вгору і не зійшла вниз, тож твої почуття до мене не охолонуть.
16. Дволикий іудей
Іудей вихрестився, але люди помітили, що він не всією душею відданий Ісусові, і звернулися до нього:
— О дволика людино, чи мало гнівив ти Мойсея, що тепер і нашого Ісуса гнівиш? Краще йди до Магомета, може, його власкавиш перше ніж устигнеш роззлостити.
17. Навіщо родився ослом
Недоумкуватий бив свого осла та й приказував:
— О клята тварино, як ти не хочеш, щоб на тобі їздили, то навіщо родилася ослом!
18. Не знав, кого лаяв
Один хлопчик висунувся з вікна, і по голові йому боляче вдарила градина. Гадаючи, що це хтось навмисне його вдарив, хлопчик зле вилаяв невідомого кривдника. Це почув батько і злякано почав молитися:
— О господи, помилуй мого сина, що сварився на тебе. Він малий і ще не знає тебе і твоїх діянь.
19. Довчився
Один дурний чоловік поклав собі навчитися читати й писати. Найняв він учителя. Минуло кілька років, і він запитав:
— Як треба писати слово «зуза»5: з твердим чи з м'яким «с»?
20. Винахідливий купець
Якось купець серед білого дня запалив у своїй крамничці свічку. Перехожі зацікавилися: нащо це?
— Люди навкруги навіть уночі купують крам, а моєї крамниці не помічають. Отож я і запалив вогник,— відповів купець.
21. Щоб не дізналися міські собаки
Одного чоловіка вкусила собака. Збіглися до нього люди та й кажуть:
— Коли хочеш дізнатися, чи вона не скажена, то поклич додому і дай їй м'яса. Якщо їстиме, то здорова.
Потерпілий відповів:
— Як дізнаються про це міські собаки, то навмисне кусатимуть мене, щоб я годував їх м'ясом задля перевірки.
22. Собаки святого письма не тямлять
Батько напучував сина:
— Як нападуть на тебе собаки, то крикни їм у вічі двадцять разів підряд зі святого письма: «Боже, рятуй мою душу від кинджала та від лютих собак».
Товариш його на це зауважив:
— Ліпше взяти добру ломаку, бо собаки не тямлять святого письма, та й ніколи його не читають.
23. Таки не вір
Скнара-купець придбав кошик посуду і покликав носильника.
— Віднеси цей посуд до мого дому, але замість плати я дам тобі три поради, вони згодяться в твоєму житті.
Носильник пристав на це.
Як пройшли вони третину дороги, купець сказав:
— Ось моя перша порада: коли тобі скажуть, що краще мати голодний шлунок, ніж ситий,— не вір.
Пройшовши другу третину дороги, купець мовив: