Але багатий підвів голову і сказав:
— Я зважував, скільки килимів можуть виткати три пари рук. Виходить, ти зовсім не бідний, і милостині тобі я не подам.
205. Уточнення
Один купець вирушив до правителя. В дорозі його застала ніч, і він заночував у однієї бідної жінки. Вранці він сказав їй:
— Я буду у правителя, і якщо він подарує мені тисячу динарів, один віддам тобі за ночівлю.
По якомусь часі він повертався додому і знову заночував у тієї самої жінки, давши їй півдинара.
— Правитель подарував мені лише п’ятсот динарів, і тому я даю тобі половину обіцяної суми,— сказав при цьому.
206. Ні сказати, ні змовчати...
Господар приймав гостя і налив йому старого вина. Гість випив і крекнув: «О!»
Його запитали, чому він тут-таки й замовк. Гість відповів:
— Якби я сказав, що хотів, то господар почув би, що мені треба закуски, і сконав би як стій. Але якби я нічого не сказав, то сам помер би, таке міцне було вино.
207. Поважна підстава
Люди помітили, що один купець обідає лише вночі. Його запитали, чом так, і він відповів:
— Уночі мухи сплять, та й гості не прийдуть.
208. Прогадав
Філософ так говорив скупому:
— Дарма хизуєшся своєю ощадністю. Ти щедріший за найщедріших, бо з часом помреш, а гроші залишиш іншим, що житимуть твоїми трудами.
209. Спосіб лікування
Багатий, але скупий чоловік захворів. Йому треба було перепотіти, та грошей на ліки він шкодував. Приятелі запропонували, щоб він нагрів воду і дихав парою.
— Але ж і дрова грошей коштують,— відказав скнара.
Тоді хтось запропонував:
— Їжте при ньому медове печиво, і він спотіє від жадоби.
Так і сталося.
210. Спочинок для зузи
Захланний на гроші чоловік знайшов одну зузу і так мовив до неї:
— Скільки за тебе полягло воїнів на бойовищі, скількох цнотливих розбещено, скільки ти мандрувала світами, а тепер ось, нарешті, відпочинеш. В мене тобі надійна схованка, і ти більше не блукатимеш по всіх усюдах.
211. Спільний казан
Про скупих подорожан кажуть таке:
— Як варять вони юшку з м'ясом, то кожен крізь свій шмат м'яса просмикує нитку певного кольору. А потім виймають м'ясо за нитки і кожен їсть свій кавалок. Тільки наваром діляться.
212. Переважив господаря
Скупий господар велів челядникові:
— Насип мені поїсти і зачини двері.
Той відповів:
— Я спершу зачиню двері, а потім подам страву.
Він скнарістю перейшов свого господаря.
213. Нащо годувати чужу кішку
Якийсь чоловік розповідав:
— Сталося так, що я обідав в одного скупого господаря. Зненацька до хати забігла кішка. Я хотів кинути їй крихту хліба, але господар мене перепинив і сказав: «Це не моя кішка, а сусідська, то нащо її годувати».
214. Зуза замість динара
Молодий, але дуже скупий чоловік одружився з вродливою дівчиною.
Від перших днів подружнього життя він так дозоляв їй своєю скнарістю, що та змушена була його покинути.
Але вродою своєю вона так уславилася, що про неї почув сам цар, а як побачив її, то привіз до свого палацу, і вони побралися.
Збігло трохи часу, вона проїздила з почтом столицю і несподівано зустріла свого колишнього чоловіка. Під ту хвилю їй із рук випала монета, і вона звеліла йому:
— Підніми мою зузу, що впала біля твоїх ніг.
Він підняв і сказав, що то не зуза, а динар.
Цариця відповіла:
— Щасливий той день, коли бог послав мені замість зузи динар.
Вона натякала на нього й на царя, за якого тепер вийшла заміж.
Розділ 9. Мудрі вислови грецьких філософів