У славетного грецького філософа Сократа хтось запитав:
— Чому я ніколи не бачив тебе засмученого?
Сократ відповів на це:
— Бо я не маю нічого такого, за чим можна сумувати, коли його втратиш.
216. Нема чого турбуватися
З Діогена любили пожартувати і якось його запитали:
— Що ти робитимеш, якщо твоя бочка поломиться?
Діоген відповів:
— То не біда. Хіба місце, яке я займаю, може поломитися?
217. Бажані плоди
Якось Сократ подорожував і побачив повішену на дереві жінку.
Він спинився і сказав своїм друзям:
— Велике було б то благо, якби всі дерева давали такі плоди.
218. Дивне бажання
Коли Сократа хотіли стратити, одна жінка заголосила:
— О, яке нещастя, ти нічим не завинив, а тебе хочуть відправити в підземне царство мертвих!
Сократ відповів їй:
— Таки правда, що немає створіння, дурнішого за жінку. Невже ти хочеш, щоб я накоїв чогось поганого, і мене скарали як злочинця?
219. Філософський підхід
Один філософ віддав заміж доньку за бідного, хоч до неї сватався і багатий.
Його запитали, нащо він так зробив.
Філософ відповів:
— Багатий — дурень і все одно колись зубожіє, а бідний має добрий глузд і з часом розбагатіє.
220. Найбільше щастя
Філософа запитали:
— Що є найбільшим щастям для всякою народу?
Філософ відповів:
— Смерть самодура, що править країною.
221. Хто дужчий
Філософа запитали:
— Хто дужчий за царя?
— Я! — відповів він. — Цар — раб власних пристрастей, а я — їхній повелитель.
222. Дві можливі розради
— Чим може втішитися людина, яка спила келих нещастя? — запитали іншим разом.
Відповідь була така:
— Дурень — тим, що подібне сталося не тільки з ним, а розумний — усвідомленням неминучості цього нещастя.
223. Не звіряйся двом
Відомо, що Арістотель був учителем Александра Македонського. Якось він напоумлював майбутнього полководця:
— Якщо маєш таємницю, то не звіряй її одразу двом. Бо коли її буде розголошено, ти не зможеш з'ясувати, хто саме винен. Як покараєш обох, то постраждає і невинний. А як подаруєш обом, то знов-таки скривдиш невинного, бо він твого дарування не потребував.
224. Хто розумний
У філософа запитали:
— Яку людину можна вважати за розумну?
Філософ відповів:
— Ту, яка знає свої можливості і не намагається досягнути недосяжного.
225. Пряма й крива
Арістотель про дурнів і розумних казав так:
— Розумна людина завжди знайде спільну мову з іншою розумною людиною, а дурень ніколи не погодиться ні з розумним, ні з дурним. Схематично їх можна зобразити лініями: всі прямі між собою суміщаються, а криві не суміщаються ні з прямими, ні між собою.
226. Діогенове застереження
Якось Діоген покинув свою бочку і пішов прогулятися містом.