— Облиш пустувати, а то ще влучиш у власного батька.
227. Не додавай зло до зла
Один філософ казав знайомому, який навчав дівчину письма:
— Ти додаєш зло до зла, вмокаєш в отруту вістря списа, що може влучити в тебе. Жінка й без того має доволі чар, які зав'язали світ не одному з нашого брата.
228. Вогонь на вогні
Під час якогось свята філософ помітив дівчину зі смолоскипом у руці і сказав:
— Вогонь на вогні, до того ж вогонь, що несе, сильніший за вогонь, який несуть.
229. Жінки в театрі
В театрі філософ помітив пишно вбрану жінку й сказав:
— Хіба ти прийшла дивитися виставу? Ти хочеш, щоб на тебе дивилися!
230. Характерна риса
Один придворець, щоб поглузувати з філософа, спитав його:
— Чому правитель тебе недолюблює, а до мене такий ласкавий?
Філософ відповів:
— Правителі ніколи не любили розумніших за себе і завжди виявляли ласку до таких, як ти.
231. Двоногий лев страшніший
Інший мудрець казав:
— Двоногий лев куди страшніший за чотириногого. Судіть по нашому правителю.
232. Ні так, ні так
В одного правителя кінік15 попрохав миткалю. Правитель відповів:
— Такого дрібного дарунка не годиться мені робити.
Тоді кінік попрохав талант золота. Правитель на те сказав:
— А такого дарунка кінікам не годиться брати.
233. Тягар заздрісних.
У філософа запитали:
— Чому заздрісні люди завжди страх які лихі?
Філософ відповів:
— Бо їх поїдом їсть не лише власна заздрість і злість, але й добрі вчинки інших.
234. Суть ораторського мистецтва
В одного оратора запитали, в чому полягає суть його мистецтва.
— В тому, щоб применшувати великих і возвеличувати малих,— відповів він.
235. Чотири види насолоди
Філософ говорив про чотири види насолоди: миттєву, цілоденну, місячну і на все життя. Перша — чуттєва любов, що триває мить. Друга — батькова втіха, як народився син; вона триває цілий день, поки дитина не набридне йому своїм галасом. Третя — медовий місяць новоженців. I тільки багатство дає насолоду все життя.
236. Як розпізнати дурня
Платон пояснював, як розпізнати дурня:
— Він завжди говорить без користі для себе або встряє не в свої справи.
237. Невиправний дурень
У нього ж запитали:
Хто є невиправним дурнем?
— Той, хто двічі набиває гулю на тому самому місці,— відповів він.
238. Піфагорів девіз
Розповідають, що в Піфагора на каблучці був викарбуваний девіз: «Нетривала невдача ліпша за нетривалу удачу».
239. Хто кого впізнає
Один філософ казав так:
— Розумний завжди розпізнає дурня, бо сам колись такий був. Дурень ніколи не розпізнає розумного, бо розумним ще не бував.
240. Смерть нікого не минає
Александр Македонський, відчувши наближення смерті, написав матері листа, в якому прохав запросити на поминки лише тих, у кого в родині ніхто ніколи не вмирав. Він знав, що таких людей немає, і мати, зрозумівши неминучість смерті, менше побиватиметься за ним.
241. Шляхи пізнання
Одному філософові докоряли, що він уважно слухав якогось ланця.