— Знання не сором добувати з усякого джерела.
242. Діогенова домівка
Якось Діогена запросили в багатий будинок. Забарившися там, він змушений був зостатися на ніч, і йому відвели окремий покій. Разом з ним ночував ще один гість, який, аби пожартувати з філософа, запитав його:
— Діогене, чи це твоя домівка?
— Домівка моя там, де я,— відповів Діоген, одвернувся до стінки і заснув.
243. Сини людські
Діоген зійшов на узвишшя і став гукати:
— Де ви, синове людські, приходьте до мене!
Навколо зібрався натовп цікавих. Філософ глянув на них і сказав:
— Хіба ви сини людські? Ні, ви звичайні вівці. Синами людськими мають право називатися лише філософи.
244. Найважче...
Діогена запитали:
— Що в житті найважче?
— Пізнання самого себе і зберігання власних таємниць,— відповів він.
245. Сократова рада
Учень запитав у Сократа, чи варто йому одружитися. Той відповів:
— Не знаю, але принаймні не будь як риба: коли вона на волі, то поспішає в сіті, а коли в сітях, то рветься на волю.
246. Обідній час
Хтось цікавився, коли найкраще обідати. Йому відповіли:
— Багатому — як зголодніє, а бідному — коли має гроші.
247. Бережи таємницю
Один філософ казав:
— Не звіряй другові таємниць, які бережеш від ворога. Де певність, що друг тебе не зрадить?
248. Справжнє багатство
Діогена запитали про одного придворця, чи той багатий. Діоген відповів:
— Цього я не знаю. Знаю тільки, що в нього багато грошей.
— Отже, він дуже багатий,— сказали розмовники.
— Мати багато грошей і бути багатим — не одне і те ж саме,— пояснив філософ.— По-справжньому багаті лише ті, хто задоволений тим, що має, а не ті, кому всього мало.
249. Діогенові скарби
Діогена запитали:
— Де всі твої скарби?
Діоген показав на учнів і додав:
— У них.
Він мав на увазі знання, що їх дав учням.
250. Досконалих людей не буває
Якось, коли Платон був чимось роздратований, його запитали:
— Чому навіть розумні люди часом злостяться?
Платон відповів:
— Тому що досконалих людей не буває.
251. Краще перехвилюватися раз
Александрові Македонському подарували чудові скляні вази, але він їх узяв і зразу ж розбив. Це всіх вельми здивувало. Александр пояснив:
— Все одно їх із часом одну по одній розбили б. То краще раз перехвилюватися, та й по всьому.
252. Істотна різниця
Арістотеля запитали:
— Чим ти відрізняєшся від більшості людей?
Філософ відповів:
— Вони живуть для того, щоб їсти, а я їм для того, щоб жити.
253. Найменше зло
Філософ одружився з дивовижно худою жінкою. Його запитали, чому він так зробив.