Цар звелів покликати мудреця і запитав, що то за три мудрих вислови, але той зажадав грошей наперед. Цар приготував тисячу динарів і пообіцяв зразу ж віддати, як тільки почує три мудрих вислови.
Мудрець сказав:
— Ось перший: в твоєму царстві немає жодної чесної людини. Другий: хоч усі люди такі, але без них у жодній країні не обійдешся. А третій випливає з попередніх: цар повинен знати міру зла в людях, щоб по можливості уникати їхніх послуг.
Цареві сподобалися ці приповідки, і він простягнув мудрецеві тисячу динарів, але той нараз відмовився. Цар запитав, чому він не хоче їх брати, хоч раніше вимагав, та й ще наперед.
— Я хотів пересвідчитися, чи є хоч одна людина, ладна платити за мудрість,— відповів мудрець.
268. Анушірванова логіка
Анушірван казав своїм придворним:
— Бездіяльність породжує надмірну хіть, а та — зло і розбещеність.
Тому він своїм придворцям давав побільше роботи.
269. Заповіт
Помираючи, шах повчав свого сина:
— Не давай воїнам забагато грошей, бо вони зледашіють і, розбагатівши, зможуть покинути тебе. А якщо платитимеш в міру, то вони весь час сподіватимуться більшого і служитимуть тобі охочіше.
270. Не роби зла
Хосров казав:
— Не роби зла тому, з ким тобі ще доведеться мати справу.
271. Будувати важче, ніж руйнувати
Якось у Бузурджміхра запитали:
— Чому друзі легко зраджують, а вороги мало коли стають друзями?
Він відповів:
— Збудувати палац важче, ніж його зруйнувати, вазу виготовити важче, ніж розбити, а гроші важче нажити, ніж прогуляти.
272. Що коли гарне
Бузурджміхр ще казав:
— Квіти гарні в місяці ніссяні21, їхні плоди — в місяці тешрі22, а дівоча краса і юнацька сила та мужність — в усі пори року.
273. Мудре бажання
Царя запитали:
— У кого б ти волів бачити великий розум?
Цар відповів:
— У своїх ворогів. Розумний, задумавши лихе, мало коли наважується його чинити. А дурень, що йому на думку спаде, те й робить.
274. Чотири розради
Коли цар звелів кинути Бузурджміхра до в'язниці, друзі його запитали:
— Чим ти можеш розрадити своє горе?
Бузурджміхр відповів:
— Чотирма мудрими думками. Перша: те, що мені припало, визначене долею, а долі не минеш. Друга: коли ці страждання і понад мої сили, то мені все одно залишається тільки терпіти і перемогти їх. Третя: мені сталося нещастя, але воно могло бути ще більше. Четверта: може, порятунок уже за дверима, а я про це ще нічого не знаю.
275. Способи правління
Цар, завоювавши якийсь край, так наставляв свого намісника в ньому:
— Будь друг людям добрим і справедливим, тиран — лихим, а до решти застосовуй закон.
276. Єдиний гідний муж
Бузурджміхр дуже розгнівив царя, і той його повісив.
Коли про це довідалася царська дочка, вона вибігла з дому і з непокритою головою проминула натовп чоловіків, що здивовано дивилися на неї. Але біля повішеного Бузурджміхра вона покрила собі голову.
Цар вельми зчудувався і запитав, чому вона так учинила.
Дівчина відповіла:
— Серед усіх чоловіків твого царства він єдиний гідний муж.
277. Щасливе місто
Шапур-шах23 говорив:
— Лише те місто можна вважати за велике й щасливе, де цар звитяжний, судді справедливі, ринки багаті, лікарі вдатні, а ріка повновода.
278. Дивна вдача людська
Бузурджміхр казав:
— Дивне життя. Людина звичайно байдужа до того, хто її любить, і палає пристрастю до того, хто її ненавидить.
279. Хто досконалий