Отцю Аврааму набридло жити в монастирі і він звернувся до отця Сисоїса:
— Брате, ходімо жити до людей.
— Добре,— відповів той.— Але тільки туди, де немає жінок.
Цим він хотів уберегти своїх учнів від гріховпаду.
352. Не кожен зрозуміє
Отець Аммон казав так:
— Є ченці, що цілий вік живуть у келії і не розуміють, наскільки це таки необхідно.
353. Про нестриманих
Отець Агафон говорив:
— Нестриманий чоловік ніколи не заживе поваги, навіть якщо він зможе воскресити мертвого.
354. Наочний доказ
Отець Мойсей із Патр, що в Сінаї, змучений хіттю, прийшов до отця Ісідора. Той повів його на високу гору і показав йому на заході тьми-тьмущі дияволів, а на сході — ангелів, які все більше охлявали.
Це додало отцеві Мойсею сил, і він повернувся в свою келію.
355. Сила волі
Про черницю Сару розповідають: для того, щоб загартувати свою волю, вона два роки жила на горищі монастиря, де під вікном текла річка, і ні разу не глянула на неї.
356. Міра каяття
Двоє ченців покинули монастир, повернулися до світського життя і поодружувалися. Та скоро вони розкаялися в цьому і знову попросилися в стіни дому божого.
Коли минув час їхнього покаяння і вони вийшли зі своїх келій до братів, то в одного обличчя було навдивовижу похмуре, а в другого — радісне.
Та всі ченці вирішили, що міра їхнього каяття однакова. Вони міркували так: «Один думав увесь час про геєну огненну і тому спохмурнів, а другий — про безмежне боже милосердя».
357. До самої смерті
Чернець запитав отця Сисоїса:
— Що скажеш мені про останній мій гріх?
— Покайся,— відповів старець.
Тоді чернець сказав:
— Скільки вже разів я грішив і каявся. Чи довго так буде?
— Поки смерть візьме тебе в нерозривні ланцюги — чи то в хвилини каяття, чи в хвилини гріха,— відповів старець.
358. Не опоганився
Чернець покинув монастир і вирішив зажити світським життям, одружитися,
Один із братів його в стінах келії в цей час молився:
— О господи! Не допусти, щоб брат мій осквернив себе нечистю світського життя!
I як тільки колишній чернець підійшов до шлюбного ложа, зразу впав мертвий. Він так і не встиг скуштувати гріховних солодощів.
359. Це ще не межа
Один пустельник постійними молитвами і постами дійшов такої святості, що вільно жив із дикими звірами, годував їх, а ті його не чіпали.
Якось один із отців монастиря, стіни якого височіли не так уже й далеко від скромного пустельникового житла, сказав йому:
— Якщо ти хочеш досягти ще більшої святості, то піди в монастир і спробуй ужитися з братами.
360. Стіна між людиною і богом
Отець Хома казав:
— Низькі пристрасті — це мідна стіна між людиною і богом.
361. Бог дорожчий
Коли до отця Хоми і його братів прийшла мати, щоб побачити їх, вони відмовилися з нею зустрітися і розмовляти, аби не порушити заповідь господню: «Той, хто любить батька і матір над мене,— не вартий мене».
362. Просте пояснення
Отець Аммон, який ретельно гасив у собі найменшу іскру хіті і зберіг цноту, прийшов до отця Антонія і сказав:
— Всі знають, що я живу ще більшим аскетом, ніж ти. Так чому ж слава твоя лине далі за мою?
Отець Антоній відповів:
— Бо я люблю бога більше, ніж ти.
363. Як здолати нечисті думки
Отець Хома говорив:
— Якщо зміїв посадовити в скляний посуд і надовго зачинити їх там — вони загинуть. Так само гинуть і нечисті пустельникові думки, що мучать його,— якщо він не дає їм здійснитися.
364. Треба згоди