— Не слід надто вславляти колишніх царів та героїв, бо цим ми применшуємо власні заслуги.
387. Краще навпаки
Один правитель, помираючи, заповів, щоб по його старшому синові престол успадкував молодший. На це старший син відповів:
— Хай почують твій голос боги! Але спершу нехай править молодший брат, а потім я. В такому випадку престол перейде до мого сина, і закон троноємства не буде порушений.
388. Правитель навчає мудреця
Один правитель казав мудрецеві:
— Ти розумніший за правителів і більше знаєш, зате ми практичніші. Отож навчай нас тільки того, що допоможе урядувати країною. Ніколи не говори, коли тебе не запитують, а відповідаючи, не відхиляйся від питання. Як слухаєш правителя, то нічого не подивляй, бо такий подив можна сприйняти як гордування. Дотримавши усіх цих настанов, ти здобудеш міцного становища при дворі.
389. Кому як
Один правитель, коли йому застеляли стіл, говорив так:
— О, який милостивий аллах! Він завше дає понад наші потреби.
390. Суспільна драбина
Один мудрець говорив:
— Дрібні торговці живуть і не бояться, що їх пограбують, ремісники щиро люблять працю, а купці відзначаються скнарістю. Писарі ж верховодять ними всіма.
391. Відносна цінність
Син одного султана сказав челядникові:
— Іди на базар і купи мені за півзузи найкращих фініків.
Султан, почувши це, зауважив:
— Тепер, коли ти зрозумів, що існує півзузи, ти повинен зрозуміти і те, що не гідний урядувати після мене.
392. Належна відповідь
Одного разу арабський правитель одержав листа від візантійського царя, в якому були самі погрози. Тоді він відписав йому:
«Свою відповідь можу дати лише віч-на-віч».
Він мав на увазі зустріч на полі бою
393. Скромне бажання
Цареві подали його улюблену страву. Коли він почав їсти, то знайшов там одну муху, потім другу і третю. Цар виймав їх одну по одній, а як упорався з тим, то сказав прислужникові:
— Хай і на завтра мені приготують цю ж саму страву, але бажано, щоб у ній було менше мух.
394. Краще вже прощати
Мудрець говорив так:
— Простивши провину, маєш більшу втіху, ніж помстившись. Коли прощаєш, за тобою йде добра слава, а коли караєш — на твою долю випадають жалкування і докори сумління.
395. Про опіку
Коли помер султан, його сина запитали:
— Кому із близьких осіб султан звелів опікуватися тобою?
Син відповів:
— Султан звелів мені опікуватися ними.
396. Коли тяжко сперечатися
Мудрець казав:
— У двох випадках тяжко сперечатися: коли гарячкуєш або коли розмовляєш з дурнем.
397. Добрий куточок
Одного мудреця запитали, чи є межа його милосердю.
— Хоч би як мене гнівили, я завжди залишаю в своєму серці місце для прощення,— відповів він.
398. Однакові грішники
Інший казав:
— Той, кого вбив пророк, не менший грішник, ніж той, хто убив пророка. Різниця тільки в тому, що один одразу вчинив великий гріх, а в другого гріхи назбирувалися поступово.
399. Про гідність
Правитель у розмові з мудрецем за уважив:
— Не гідний дарунків той, хто їх не просить.
Мудрець відповів:
— Правителеві більше личить робити дарунки, не чекаючи, поки його попросять.
400. Стовбур і верховіття
Якось один мудрець звернувся до султанової дружини з проханням закинути за нього слівце в якійсь дуже важливій справі.