77179.fb2
500. Ще ознаки зрадливості
Черствість, неспочутливість до інших, зухвалість у словах і безпорадність у справах — ознаки зрадливості в подружньому житті.
Така людина народилася теж від перелюбу.
501. Арістотель про мистецтво фізіономіста
Великий Арістотель говорив:
— З тієї миті, як життєва сила душі знайшла своє відображення в тілі, душа і тіло зріднилися.
Вони взаємно впливають одне на одного. Особливо впливає душа на тіло в хвилини гніву, пристрастей, журби. Ті почуття, які приховує душа, тіло показує відверто. Спостерігаючи за рухами, виразом обличчя, ми можемо простежити душевні хвилювання. В цьому і полягає мистецтво фізіономістів.
В їхньому розпорядженні є ознаки трьох родів:
Перша. Можна спостерігати певну схожість і порівнювати людську зовнішність із зовнішністю тварин. Можна підмічати рухи тварин і проводити аналогію з рухами людини.
Друга. Можна встановлювати певну схожість між окремою людиною і представниками різних рас і народностей — ефіопів, індійців, хеттів тощо. Помітивши риси, що ріднять окрему людину з характерними ознаками різних народів, ми не помилимося, визначаючи її характер.
Третя. Можна порівнювати обличчя людини в спокійному стані з тим, яке воно буває в хвилини гніву, радості, страху, пристрасті. I за окремими рисами можна безпомильно визначити, що ця людина запальна, боязка чи хтива.
Мистецтво фізіономіста потребує тонкої спостережливості, глибокого розуму, уміння аналізувати і, безперечно, допомоги всевишнього — хай славиться його ім'я. I той, хто хоче чистим світочем знань збагатити свій розум, повинен вивчити три основні вчення фізіономістів. Як ото яскравий сонячний промінь дає можливість бачити земні предмети, а без нього жодне око нічого не помітить, так і без знань фізіономістики ніхто не зможе з вигляду визначити характер людини.
502. Краще слухати
Один мудрець так навчав:
— Краще слухати, ніж говорити.
Хтось запитав:
— Чому?
Мудрець відповів:
— Недарма бог дав нам один язик і пару вух.
503. Як пізнають людину
Інший мудрець сказав:
— Як ото міць глиняного посуду пізнають по дзвону, так людину пізнають по словах, що злітають з її вуст.
Післямова Абу-ль-Фараджа
Можливо, заглиблюючись у зміст цих різноманітних історій, які я зібрав і розмістив у книзі, дотримуючи певного ладу, ти знайдеш серед них якусь не досить моральну оповідку.
Можливо, ти знайдеш і такі історії, які не могли статися в монастирі і яких там навіть не могли оповідати.
Певно, ти почнеш докоряти мені, виказувати своє невдоволення. Не роби цього!
У храмі мудрості все годиться і ніщо не відкидається з того, що загострює розум, освічує звичаї, служить втіхою, відвертає думки від горя й недуг. У великому господарстві вживають посуд не тільки з золота і срібла, але навіть і з гарбуза зроблений. I так само, як істинне вчення апостолів про те, що треба постійно облагороджувати своє серце і загострювати розум,— так правда й те, що немає тут жодної незначної чи нерозумної оповідки, в якій не можна було б знайти чогось повчального і скористатися з неї, доміркувавшися до її сенсу.
Художник В.С.Овчинников
1 Християнин.
2 Поганин.
3 Грошова одиниця.
4 В ассірійців вважалося ганьбою, коли жінка на очах у чоловіка піднімалася драбиною.
5 Дрібна монета.
6 За ассірійськими звичаями, небіжчикову одежу віддавали попові.
7 Маються на увазі мешканці Емеса, древнього міста в Сірії, між Дамаском і Халебом.
8 В ассірійців було дві релігійні течії: несторіанська і яковітська, назви яких походять від імен філософів-богословів Нестора та Якова (V ст. н. е.).
9 Натяк на слова в євангелії від Іоанна (глава X, 10).
10 Стародавній щипковий інструмент.
11 Ласощі, схожі на халву.
12 Місто на східному березі Тігру.
13 В ассірійській мові літери є водночас і цифри.
14 Ці два слова в оригіналі звучать однаково.
15 Прибічник філософського вчення, що заперечувало цивілізацію і закликало повернутися до первісного стану.
16 Староперський цар (558—529 рр. до н. е.), засновник династії Ахменідів; завоював багато сусідніх народів і значно поширив межі перської держави.
17 Йдеться, мабуть, про перського царя Хосрова I Анушірвана (III ст. н. е.).
18 Візир Хосрова I Анушірвана.
19 Очевидно, Арташір I, засновник династії Сасанідів (III ст. н. е.).
20 Слово «хосров» по-перському означає «цар»; це було також ім'я окремих перських та вірменських царів.
21 Квітні.