Чорторий - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 3
ЧОРТОРИЙ
Валентину ЧЕМЕРИСУ
Кльов на уди, друже!Кльов на уди!Вислів гарний, мудрий і старийіз віків, коли прадавні людиНа Дніпрі уздріли Чорторий.Скільки літ пробігло — прошуміло!Скільки хвиль хлюпнуло в береги!Але знов те сатанинське тілоКаламутить воду навкруги.О! Дивися: риє дно чортяка.Обережно веслами греби!Тут колись Микита Кожум’якаСкинув чорта в річку із гарби.Се мій берег. Далі міст і Київ.Он луги, де я травою ріс.Що ти, чорте? Гратися затіяв?Я не сам. Зі мною Чемерис.Він рибалка ще не знакомитий,Але моцний (він — це, знацця, ти).Що ж ми нині будемо ловити?Чим ми чорта будем тягти?Ні, чортяці кинемо макушки,Щоб затихла ненажера ця,не натрощить наші закидушкиі не з’їсть карасика-живця.Ой! Покльовка! Нахиляйся нижче!Повело углиб за перекат…Дай підсаку! Ич яке сомище —Мій вусатий прісноводний брат.— Де ж ти бродиш? —запитають вдома.Прибіжать аж ген із Броварів…Не бреши! Скажи, спіймав ти Сома,Що по-людськи вперше говорив.* * *
Гей, Чемерисе, є ще в тебе хіть.Пошвидше гумор свій твори й —відважно, без страхітьГайнем до вусанянаЧорторий!Б’ю чолом!Микола Сом,Київ, Троєщина,місяця листопада, року 2002-го.Ні, на такий подвиг здатний тільки він, «шановний, любий (а в деякому аспекті навіть дорогий)» — як писав якось Віктор Баранов у «Дуже відкритому листі Миколі Сому» на шпальтах журналу «Київ». І я переконуюсь, що крапку в цій придибенції — ми ж іще не спіймали з Сомом сома — ставити рано. Та й для чого вона тут потрібна, га? Тим більше, мені вже час збиратися на Чорторий.
Тим більше — Сом уже приготував свою чаклунську мастирку і взяв в оренду на човнярській станції аж на цілий день симпатичного дюралевого човника…
Чорторий — Київ.