— А де ж містер Якщо?
Норман поволі обернувся, навпроти нікого не було. Обидва уважно обдивилися салон.
— Можливо він перейшов до іншого вагону? — сказав Норман.
— Але чому? І потім, він би тоді не залишив капелюха. — Ліві нахилилася й хотіла взяти його з лавки.
— Якого капелюха? — запитав Норман.
Ліві завмерла, рука її зависла над порожнечею.
— Він був тут… я ледь-ледь до нього не доторкнулася! — Ліві випросталась. — Нормане, а якщо…
Норман притиснув палець до її губ.
— Рідно моя…
— Пробач, — сказала вона. — Дай я допоможу тобі з валізами.
Потяг упірнув до тунелю під Парк-авеню й перестук коліс обернувся на грім.