Я саме збирався запропонувати ввести правило, яке обмежує число політичних партій величиною P мінус одиниця, де P кількість виборців, заквапився Магнан. Інакше ми ризикуємо виявитися в такій ситуації, коли ніхто не зуміє одержати більшості.
Не піде, Магнане, вимовив Радник по зв'язках із громадськістю. Так ми ризикуємо, що нас звинуватять у втручанні. Однак, задумливо додав він, ми можемо підвищити збір за висування кандидата до настільки астрономічної суми, що ніяка шушваль і не сунеться… тобто, я це до того, що кандидати зі слабкою мотивацією просто не стануть вступати у гру.
Не знаю, Ірвінгу, не знаю, представник Економічного відділу в розпачі скуйовдив своє рідке волосся. На справді–то нам варто було б рішучим чином скоротити число виборців. Я, зрозуміло, далекий від того, щоб наполягати на використанні силових методів, але, може статися, нам усе–таки спробувати застосувати трохи модифіковане Дідівське Правило?
Як вам сказати, Оскаре, звичайно, деяка традиційність підходу, мабуть, могла б виявитися доречною у даній ситуації, нерішуче погодився з ним представник Політвідділу. Однак, що саме ви маєте на увазі?
Взагалі кажучи, я не продумував усе детально, але як щодо того, щоб надавати право голосу тільки тим, у кого існує дід? Чи, може краще, онук. А ще краще обоє.
Джентльмени! вирішив перервати дебати Посол Деригвізд. Нам необхідно подивитися в обличчя реальності! Вибори погрожують виродитися в стихійний безлад, який потягне за собою катастрофічні наслідки, для наших з вами кар'єр, я маю на увазі, якщо тільки ми не зуміємо відшукати зовсім нового підходу!
Він витримав значну паузу.
На щастя, продовжував він смиренним тоном Цезаря, який приймає імператорську корону, я такий підхід розробив.
Він підняв руку в знак добродушного протесту проти поздоровлень, якими хором вибухнули присутні, почувши про подібний успіх.
Зрозуміло, джентльмени, що нам необхідно, щоб на арені передвиборної боротьби з'явилася політична сила, яка згуртує існуючі на Обероні різномасті політичні течії в єдину партію, здатну завоювати значну кількість голосів. Сила, обізнана, до того ж, з різноманітними вигодами, які можуть слідувати зі співчутливого розуміння нею інтересів Землі в даному Секторі. Звичайно, шеф, підхопив якийсь тямущий писар з Адміністративного Відділу. Але Господи, хто ж здатний витягти подібне чудо із сумбуру, який панує на Обероні, ні в чому не схожих політичних кредо? Тут же практично всі на ножах один з одним по будь–якому і кожному з питань як внутрішньої, так і зовнішньої політики.
Деригвізд схвально покивав.
Дуже гарне питання, Лизнику. На щастя, відповідь на нього у нас є. Мені вдалося, використовуючи конфіденційні канали, налагодити контакт із місцевим лідером, який володіє величезним духовним впливом, і він, після недовгої торгівлі, погодився взяти на себе цю роль, для якої він підходить майже бездоганно.
Посол замовк, надаючи підлеглим можливість випустити деяку кількість захоплених вигуків, потім, вимагаючи тиші, підняв долоню.
Повинен сказати, що від зборів професійних дипломатів високого рангу логічно було б очікувати більш елегантних проявів захвату, ніж вигуків штибу «у–лю–лю!» і «чорт забирай!», промовив він суворо, але зі спокутуючої цю суворість доброю іскоркою в маленьких, обведеними червоними ободками очах. Я готовий цього разу залишити цю нестачу манер без уваги, виходячи з того, що вас очевидно потрясла настільки радісна звістка, особливо після ваших власних прикро невдалих потуг домогтися хоч якого–небудь прогресу у виконанні покладених на вас завдань.
Але Боже мій, сере, а чи не можна нам довідатися як звуть цього месію? зацвірінькав Магнан. І коли ми зможемо зустрітися з ним?
Цікаво, що ви скористалися стосовно до Гордуна саме цим словом, самовдоволено вимовив Деригвізд. У даний момент гуру подався в гори, щоб віддатися там медитації в оточенні свої чола, чи учнів, називаних на місцевому діалекті громілями.
Ви сказали… Гордун? непевно перепитав Магнан. Господи, треба ж, які бувають збіги, його кличуть так само як того мерзотника, отамана бандитської зграї, який мав безпрецедентну нахабність надіслати сюди одного зі своїх шибеників з погрозами на адресу Вашого Превосходительства!
Рожеве обличчя Деригвозда набрало нудного бузкового відтінку, що являв різкий контраст із липовою зеленню напівнеофіційного смугастого піджачка, який він постійно носив разом з манишкою.
Боюся, Магнане, вимовив Деригвізд голосом, у якому чувся шелест залізного колеса, що наїжджає на ніжну плоть, що ви дозволили собі розкіш обзавестися безліччю помилкових вражень. Його Шаленство Духовний Лідер Гордун дійсно надіслав до мене емісара для узгодження деяких питань, які стосуються сфер впливу, однак зробити з цієї обставини висновок, що я нібито спасував перед неприпустимим натиском, значить зробити нічим не виправданий спекулятивний умовивід!
Можливо, я просто помилково витлумачив фразеологію його посланця, сер, із кривуватою усмішечкою сказав Магнан. Мені здалося, що вирази, штибу «іноземні кровососи» та «боягузливі писаки», звучать як завгодно, але тільки не дружньо.
Лайка на фасаді не висне, правда, сер? весело пискнув представник Економічного відділу, за що і був простромлений лютим поглядом Посла.
Так, вирази якісь надто вже сильні, вимовив, щоб хоч чимось порушити посталу тишу, полковник Сидів–Мозоль. Але я думаю, ви поставили цього типа на місце?
Ну, відносно цього, то мені довелося зважити всі за і проти щодо вибору найбільш коректної, з точки зору протоколу, позиції стосовно згаданого громіля. Повинний зізнатися, що якийсь час я розглядав можливість зайняти позицію 804–B, посилену: «Величне Достоїнство з обертонами Стриманого Гніву», але доводи холодного розуму взяли гору.
А як щодо 764–ї, сер? запитав, сподіваючись повернути собі начальницьку прихильність, представник Економічного відділу, «Глузливе Презирство з найтоншим відтінком Перспективи Неприємного Здивування»?
Занадто тонко, пробурчав полковник Сидів–Мозоль. Може не мудрувати і скористатися старою, надійною 26–А?
Добра, вірна «Погроза Припинення Переговорів», Уїлбуре? Приправлена, наскільки я пам'ятаю, «Другорядними суперечками Стосовно Форми Столу»?
Джентльмени! призвав своїх співробітників до порядку Деригвізд. Ви забуваєте, що дата виборів неухильно наближається! У нас не залишилося часу для традиційних маневрів. Проблема, яка стоїть перед нами, надзвичайно проста: як нам досягти найкращих результатів в інтелектуальній дуелі з гуру?
А чому б просто не зазвати його до нас і не сказати, що ми пропхнемо його на виборах вперед за умови, що надалі він буде, не викобенюючись, танцювати під нашу дудку? запропонував Радник, який відрізнявся прямотою, по зв'язках із громадськістю.
Повисла шокована мовчанка, яку першим перервав Деригвізд:
Наскільки я розумію, Ірвінгу, ви мали на увазі запропонувати, щоб ми завірили Його Шаленство в безумовній підтримці Корпусом його зусиль у досягненні добробуту Оберону, зрозуміло, за тієї умови, що він завоює довіру виборців, про що повинна свідчити перемога, здобута їм на виборах, так?
Ну, загалом, щось у цьому дусі, пробурмотав Ірвінг, обережно опускаючись у своє крісло.
Попри все те, сказав Деригвізд, залишається ще немаловажне питання щодо того, як найкраще довести мої запевнення до відома Його Шаленства, який усамітнився в гірській глухомані…
Але це не так вже і складно, сер, сказав Магнан. Ми просто відправимо до нього посланця з запрошенням на чашку чаю. Я пропоную, що–небудь значне, із золотим тисненням.
Наскільки мені відомо, цьому Гордунові досить свиснути, щоб до нього збіглося десять тисяч кровожерливих шибеників, перепрошую, учнів жадаючих мудрого наставляння, знову встряв представник Економічного відділу. Кажуть, начебто всяк, хто посмів сунутися до них, повертався назад з відрізаним хвостом.
Невелика біда, фиркнув Магнан, у нас, як відомо, хвостів усе рівно немає.
У мене таке відчуття, що вони знайдуть, що відрізати, різко парирував Оскар.
Чи повинен я так розуміти вас, Магнане, що ви добровільно зголошуєтеся доставити моє запрошення? ласкаво довідався Деригвізд.
Я, сер? Магнан помітно сполотнів. Господи, я б з насолодою… але я саме зараз проходжу медичне обстеження, сер, у зв'язку з підозрою на шоколадні опіки четвертого ступеня.
Опіки четвертого ступеня? голосно здивувався полковник Сидів–Мозоль. Цікаво було б глянути. Мені доводилося чути про перший, другий і третій ступені, але…
Для непрофесійного ока симптоми нерозрізнені, обірвав його Магнан. І до того ж, на великій висоті в мене загострюється астма.
От як Бог святий, прошептав, звертаючись до сусіди, полковник Сидів–Мозоль, я б з радістю схопився за можливість побалакати з цими хлопцями…
Тоді вам краще надягти панцир, відповів його наперсник. Усі повідомлення сходяться на тому, що вони важать під три сотні фунтів і не розстаються із шестифутовими палашами, причому трохи–но вони збудяться, як відразу починають ними махати. А сильніше за все вони, як кажуть, збуджуються, угледівши землянина.
…але обов'язок вимагає, я саме збирався сказати вам про це, щоб у доступному для огляду майбутньому я не вилазив зі свого кабінету, закінчив полковник.
Ви сказали «палаші»? нашорошив вуха представник Економічного відділу. Гмм. А тут може утворитися непоганий ринок для збуту декількох мільйонів одиниць ручної зброї, зрозуміло, винятково для використання поліцією.
Дуже резонно, Деп'ю, схвально кивнув представник Політвідділу. Ніщо так не виявляє уродженого миролюбства населення, як невеличка стрілянина.
Прошу вас, джентльмени, давайте не будемо проголошувати яких–небудь антиліберальних доктрин, суворо промовив Деригвізд. Давайте все–таки пам'ятати: єдиний наш намір полягає в тому, щоб дати звільненому населенню можливість призвичаїтися до політичної реальності, у даному випадку, з очевидною необхідністю людини з рушницею, чи мені варто було б сказати «громіля з дрюччям»? і посланник Землі посміхнувся, утішений заковиристим каламбуром.
У мене питання, пане Посол, сказав Ретиф. Коли вже ми знаходимося тут для того, щоб керувати вільними виборами, то чому б не надати оберонцям можливість створити власну політичну реальність?
На обличчі Деригвозда з'явився здивований вираз.
Як, цікаво, ви це собі уявляєте? поспішив на допомогу Послу стривожений представник Політвідділу.