Перескоч через цю перешкоду! зажадав розбійницький старшина. Але тільки, пам'ятай, одним стрибком!
Перш ніж встати перед бар'єром, Ретиф оглянув його з різних сторін.
А ти, схоже, злякався, уїдливо вимовив Дір Багрець. Що, земляник, засумнівався, нарешті, у своїх силах?
Торік, сказав Ретиф, один мій колега перескочив у списку кандидатур на підвищення через п'ятдесят імен відразу. А я чим гірший?
Прямо з місця він перестрибнув через бар'єр. Потім розвернувся і перестрибнув назад.
Настала приголомшена мовчанка, а потім немов пекло розверзлося. Дір Багрець, недовго завагавшись, приєднався до радісних окликів.
Прийми мої поздоровлення, Дір Тифе! проревів він, ляснувши землянина по плечу. Голову готовий закласти, що чужоземець, наділений такими талантами, був би для всіх нас вічним джерелом занепокоєння, але оскільки ти тепер із громілів громіль, величність твоїх здійснень послужить лише прикрасою нашого племені!
8
Ну і славно! сказав Гордун Нечемний, запихуючи до рота пригорщу присипаних цукровою пудрою зелених оливок. Якщо вірити Багрецеві, ти пройшов Спокусу, як личить громілеві, у наметі народженому! Мабуть, я візьму тебе в охоронці, Дір Тифе, як тільки мене оберуть Президентом.
У вустах Вашого Шаленства це воістину звучить похвалою, сказав Ретиф. Особливо, якщо згадати, як ви, не здригнувшись, висунули себе в кандидати.
А чого б це мені було тремтіти? здивувався Гордун. Після того, як мої орли приженуть до урн стільки виборців, скільки моїм супротивникам довіку не набрати, я буду вільний набивати кишені будь–яким способом, який мене більше влаштує. У подібне майбутнє можна дивитися без побоювання.
Так–то воно так, погодився Ретиф, Але колись вам доведеться пройти через кілька ритуальних обрядів, які включають: Перекрикування Свистунів, Цілування Дітей, Стояння В Сторонці З Незалежним Виглядом, Закидання Брудом плюс безперервне Споглядання З Тривогою.
Гмм, Гордун збентежено пошкріб підборіддя. І що, Ретифе, ці Іспити настільки ж суворі, як Громільска Спокуса?
Мабуть, навіть суворіше, серйозно завірив отамана Ретиф. Особливо якщо вам доведеться тягати на голові бойове оздоблення індіанців.
До дідька! Гордун трахнув по столі кухлем, який тримав у руці. Громіль не злякається ні людини, ні дикого звіра!
А перед зборами виборниць вам коли–небудь виступати доводилося? швидко знайшовся Ретиф.
Ні, але мої лиходії будь–яку опозицію стопчуть, остаточно виповнившись рішучості, проголосив Гордун. Я вже уклав таємну угоду з деякими п'ятиокими чужоземцями, вони доставлять мені стільки заповнених виборчих бюлетенів, скільки буде потрібно, щоб усе було як треба і за законом. А вже добравшись до президентського крісла, я зможу розбійничати, як личить діловій людині, ґрунтовно і з дотриманням належного порядку.
Так, але ви все–таки не забувайте, попередив його Ретиф, від вас очікують, що ви хоча б перші кілька тижнів простоїте на Партійній Платформі.
Ти–ижнів? здригнувся Гордун. Це що ще за платформа така?
А це така досить хибка споруда, довірчо повідав Ретиф. Я, у всякому разі, не пам'ятаю, щоб хто–небудь утримався на ній після першого Зіткнення з Законодавцями.
Тобто як, ще один Іспит?
Ну, щодо нього ви можете особливо не хвилюватися, Ваше Шаленство, до Імпічменту тут справа рідко доходить.
До кого? Чого? Що ти мене залякуєш? заревів Гордун. Це що ще за ритуал?
А це коли ваші політичні супротивники вирішують сквитатися з вами за вашу перемогу на виборах і приймаються навперебій обвинувачувати вас у Злочинах Проти Суспільства й у Здійсненні Карних Діянь, а…
Досить! завив Гордун. Чи є кінець цим мукам?
Кінець є, заспокоїв розтривоженого отамана Ретиф. Після відставки ви стаєте Державним Діячем і вам дозволяють першого квітня кожного другого року давати інтерв'ю, викладаючи ваші погляди на будь–яке питання, досить тривіальне, щоб їм можна було прикрасити сторінки недільного додатка до якої–небудь газетки.
Брррр! здригнувся Гордун і видув з кухля все, що в ньому було.
Слухай–но, Ретифе, сказав він. Я отут помізкував як слід і вирішив, що з моєї сторони буде шляхетним жестом, якщо я займу в партії друге місце, а лідерство уступлю якому–небудь більш молодому громілеві, та от хоч тобі, Багрецю, звернувся він до розбійницького старшини.
Кому, мені? злякано випалив старшина. Ні, пане мій, я вже і раніше вам говорив, і не був я кандидатом, і бути їм не хочу.
Так хто ж тоді? з хвилюванням сплеснув руками Гордун. Нам потрібен громіль, який залучить до себе широкі маси виборців! Такий, щоб він і ятаганом умів махати, йому ж доведеться придушувати внутріпартійну опозицію, і кийком міг шурувати для напоумлення безпартійних, і щоб кинджалом вправно орудував, тому як без цього в жодному комітеті не виживеш…
Він раптом замовк, судячи з усього, в його голові з'явилась якась нова думка.
Ну що ж, добродії мої, сказав, устаючи, Ретиф, залишаю вас міркувати над списком можливих кандидатур. Можу я передати Послу, що ви прибудете на урочистий прийом з нагоди завершення виборів?
Ми прибудемо, сказав Гордун. І здається мені, я відшукав стовідсоткового громіля, здатного очолити нашу партію і залучити голосу виборців…
9
У різнобарвному світлі ліхтарів, розвішаних огорожею, яка оточувала невелике поле для гольфа, нині покликане на дипломатичну службу виконувача обов'язків посольської галявини, купками стояли серед пасток і лунок земляни–дипломати з келихами в руках, розмовляючи і нервово позираючи на двері, через які з хвилини на хвилину повинний був з'явитися Посол Деригвізд.
Бог ти мій, Ретифе, сказав, звіряючись з годинником, Магнан, того й гляди надійдуть перші відомості. Мене усього прямо трясе.
Ну, нам, я так думаю, результатів боятися нічого, заявив полковник Сидів–Мозоль. В останні вирішальні години учні гуру Гордуна виявляли особливу активність, ревно прикрашаючи плакатами виборчі дільниці.
І прикрашаючи гулями голови виборців, які не побажали навернутися в нову віру, додав представник Політвідділу. Мене інше цікавить, що перешкодить Гордунові, після його інаугурації, практикуватися у використанні подібних же методів на іноземних дипломатах?
Традиція перешкодить, мій хлопчику, заспокоїв його полковник. Нас можна розстрілювати як шпигунів чи висилати як небажаних іноземців, але віддавати нас на розтерзання дрібним політиканам дзуськи!
Галявиною пронісся шепіт, тому що з'явився Посол Деригвізд у візитці кольору бордо і червонясто–коричневих галіфе, передбачених регламентом ДКЗ для носіння під час вечірніх офіційних прийомів.
Ну що? Як і раніше ні слова? Посол вимогливо вирячився на оточуючу його дипломатичну дріботу, приймаючи один з чотирьох келихів, одночасно протягнених йому завбачливими посольськими писарями. Мої особисті спостереження показують, що партія громілів із самого початку йшла першою, поступово займаючи пануюче положення, про що особливо свідчать відомості, які надходять із сільських районів.
Пануюче, це точно, прошептав з–під руки Магнан. Один з цих бандитів мав нахабність наказати мені, щоб я потримав банку з клеєм, доки він буде ліпити свій плакат на парадні двері Посольства.
Яке нахабство, задихнувся від гніву представник Політвідділу. Сподіваюся, ви цього робити не стали?
Та вже ж звісно не став, гордовито відповів Магнан. Йому довелося самому тримати свою банку, а плакат наклеював я.
З боку воріт донісся радісний лемент, з'явилася компанія громілів сяюча жовтими і рожевими шовками та розмахуюча жовтими ж сигарами в цілий фут завдовжки кожна. За ними весело поспішала юрба оберонців дрібніше.
Перемога переважною більшістю голосів! голосно сповістив один з них, звертаючись до всіх дипломатів одразу. З'єднайте бенкетнії чари!
Це офіційні дані, Деп'ю? запитав Посол в одного зі своїх Радників, який саме в цю хвилину вибіг на галявину, розмахуючи стосом паперів.
Боюся, що так, тобто, я щасливий підтвердити зроблений народом вибір, задихаючись, відповів той. Просто вражає, кандидат громілів набрав абсолютну більшість навіть на ділянках, які вважалися колись опорою опозиції. Таке враження, начебто кожен зареєстрований виборець голосував за список громілів.
Авжеж, землянику, весело підтвердив рокотало, хапаючи з пропливаючого повз нього підносу відразу два келихи. Компромісного–то кандидата ми як–небудь відрізнимо з першого погляду!