От соромітник! життєрадісно ухнув отаман громілів, швидким кроком минаючи ворота в оточенні озброєної ятаганами усміхненої почесної варти. Поводьтеся гідно, хлопці, не пхайтеся рилами в годівниці! Там кожному вистачить!
Прийміть мої поздоровлення, Ваше Шаленство! закричав Посол Деригвізд, із протягненою рукою прямуючи вперед. Я впевнений, що в цю хвилину ви відчуваєте одночасно і гордість, і смирення, із задоволенням дивлячись на…
Смирення! заревів Гордун. Смирення нехай відчуває той, хто продувся, землянику!
Так, зрозуміло, не став сперечатися Деригвізд. А тепер, Ваше Шаленство, мені не хотілося б затримувати торжества з нагоди вашої перемоги, але чому б нам прямо зараз не підписати ось цю невелику угоду про вічний мир і дружбу терміном на п'ять років з можливістю пролонгації…
Про це тобі варто поговорити з новим Президентом Планети, землянику, отаман відмахнувся від простягненого йому документа. А в мене є більш важливі справи, хлопці зовсім вже понадиралися, а я ще в жодному оці!
Але джерела, які звичайно відрізняються надійністю, і Деригвізд обернувся, щоб спопелити поглядом Радника, проінформували мене, що серця усіх виборців завоювала партія громілів!
Щира правда! А до речі, де він?
Де хто?
Наш новий Глава виконавчої влади, хто ж йо… Гордун перервався на півслові і з розпростертими обіймами кинувся повз Посла до Ретифа, який саме підійшов ближче.
Забирайтеся звідси, Ретифе! гаркнув Деригвізд. Я проводжу найделікатніші переговори, а ви…
Тобі ж краще буде, якщо ти візьмеш більш поважний тон, землянику, суворо обірвав його Гордун. Ти все–таки думай, з ким розмовляєш!
Хто… з ким я говорю? ошелешено запитав Деригвізд. З ким це цікаво таким я по–вашому розмовляю?
Прошу знайомитися, Дір Тиф, Президент Планети, з гордістю оголосив Гордун, поводячи рукою убік Ретифа. Наш новий вождь, який одержав перемогу на виборах!
10
Господи Всемогутній, Ретифе, Магнана першого відціпило. Коли…? Яким чином…?
Що все це значить? прорвало, нарешті, і Деригвозда. З мене намагаються зробити посміховисько?
Та що ви, пане Посол, сказав Ретиф. Схоже, вони включили мене в список кандидатів як темну конячку і…
Ви ще не так потемнієте, перш ніж я викину вас звідси! заволав Деригвізд, і завмер, оскільки відразу два ятагани, блиснувши, вперлися йому лезами в шию.
А–а–ле як же землянин зміг встати на чолі партії громілів? тонким голосом запитав представник Політвідділу.
Президент Тиф ніякий не землянин, дурнику! виправив його Гордун. Він такий же громіль, як і я!
Але… хіба Президент не повинен бути натуральним уродженцем планети?
Ти що ж, натякаєш, що наш президент з'явився на світ ненатуральним шляхом? проскреготав Гордун.
Ні, однак…
Ну, отож. Тоді ти краще б вручив йому вірчі грамоти, щоб ми могли зайнятися справами.
Деригвізд усе ще продовжував коливатися, однак новий стусан лезом у горло допоміг йому швидко відшукати потрібні слова.
Я, це,.. як його,.. пане Президент, залопотів він, я маю честь, et cetera {і так далі (лат.)}, і можливо, Ваше Превосходительство зробить мені таку люб'язність і розпорядиться, щоб громілі Вашого Превосходительства забрали подалі ці моторошні шаблі? останні слова він вимовив верескливим шепотом.
Усенеодмінно, запевнив його Ретиф. Відразу ж, як тільки ми внесемо ясність у деякі з пунктів пропонованого договору. На мій погляд, буде непогано, якщо новий Планетарний Уряд отримає від ДКЗ офіційні гарантії невтручання в наступні вибори…
Ретифе… ви не посмієте… Деригвізд зойкнув, одержавши ще один укол, тобто, зрозуміло, мій хлопчику, як вам буде завгодно.
Крім того, непогано було б викреслити параграфи, щодо надання ДКЗ Оберону військових радників, технічних експертів і економістів з окладами у п'ятдесят кредитів на день. Ми, оберонці, бажаємо самі визначати наше майбутнє.
Так,.. пане Президент, так, звичайно… А тепер…
Тепер щодо однобічної торгової угоди: чому б нам не викинути весь цей розділ, замінивши його статтею, яка гарантує обопільну свободу торгівлі?
Але помилуйте,.. та якщо я погоджуся на це, з мене в Міністерстві скальп знімуть! придушено пролопотів Деригвізд.
А ти волієш провести залишок днів прив'язаним до кілка поблизу мого намету? грізно довідався Гордун.
З іншого боку, продовжував Ретиф, я вважаю, що ми, громілі, могли б подумати про те, щоб створити невелику службу безпеки, здатну захистити іноземних дипломатів від будь–якого насильства, зрозуміло, за тієї умову, що останні обмежать свою діяльність чисто дипломатичними завданнями, а робити різного роду злочини будемо ми, прості оберонці.
Згоден! пискнув Деригвізд. Де моє перо?
Знадобилося чверть години на те, щоб викреслити принизливі для Оберону параграфи, змінити формулювання і поставити підписи під імпозантними грамотами, які визначають формальну сторону відносин між Дипломатичним Корпусом Землі та Республікою Оберон. Після того як до грамот прикріпили останню червону стрічку і приліпили останню сургучеву печатку, Ретиф попросив у присутніх хвилину уваги.
Нині, коли відносини між Землею й Обероном утвердилися на міцних підставах, сказав він. Я думаю, що найправильнішим для мене буде піти у відставку, надавши народу Оберону провести нові вибори. Тому, добродії, цим я знімаю із себе повноваження Президента й уступаю цю посаду моєму Віце–президенту, панові Гордунові.
Під гомін протестуючих вигуків Деригвізд прихитрився протиснутися через юрбу й опинитися віч–на–віч з Ретифом.
Ну от ви і прорахувалися, сер! прошипів він деренчливим від люті шепотом. Вам треба було обома руками триматися за ваше фальшиве президентство принаймні, протягом часу, який дозволив би вам втекти на край Галактики! Тепер же я жбурну вас у настільки глибоке підземелля, що навіть їжу вам будуть скидати в армованих контейнерах! Я вас…
Ви, сподіваюся, будете присутнім під час відкриття пам'ятника нашому колишньому Президенту? запитав у Посла Землі Президент Гордун. Монумента футів так приблизно з тридцять, я думаю, буде досить, щоб показати, як високо ми цінуємо заслуги нашого почесного громіля Дір Тифа, як по–вашому?
Ну, взагалі–то, е–е…
Крім того, ми з розумінням і прихильністю сприймемо акредитацію вами Дір Тифа в якості постійного Політичного Радника Республіки Оберон, продовжував Гордун. Бо дуже влучно складає він усякі формулювання, так що краще завжди мати його під рукою.
Так, безумовно, придушено вимовив Деригвізд.
А тепер, Дір Тифе, сказав Президент, може, ми переберемося в яке–небудь більш тепле містечко? Нам ще потрібно виробити стратегію партії на час перевиборів.
Запрошую усіх спробувати гостинність «Товстої Ковбаски», вимовив Мочильник Друзк. Ти тільки пообіцяй мені, що стін ніхто не стане ламати.
Аякже! добродушно обізвався Гордун. І до речі, Дір Друзку, що б ти сказав стосовно ідеї утворити коаліцію, а?
Гмм… Далекоглядність і розсудливість щебетунів плюс міць громілів… Таке сполучення могло б дати нищівний список кандидатів, погодився Мочильник.
Ну знаєте, Ретифе, говорив Магнан, тим часом як усе суспільство повалило до воріт, по–моєму, в аналах історії ще не було зафіксовано представницького уряду з настільки коротким терміном правління. Між нами, як вам, чорт забирай, вдалося уламати цю банду громілів, щоб вони виставили вашу кандидатуру?
Боюся, до пори до часу доведеться тримати це в секреті, відповів Ретиф. Почекайте, доки не вийдуть у світ мої мемуари.