8967.fb2
Ми боремося з духом, не з людьми.
Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу, не повстаєм ні словом, ані ділом супроти них, а тільки князю тьми ні жертви, ні поклонів не даємо.
Н е о ф і т-р а б
А хто ж такі той кесар, тая влада?
Хіба ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали?
Є п и с к о п
В той час, як служать ідолам, а в інший вони начальники, від Бога дані.
Н е о ф і т-р а б
Від Бога? Від якого?
Є п и с к о п
Бог єдиний на світі є, Бог Слово, Бог Любов,
Бог триєдиний, Батько, Син і Дух.
Н е о ф і т-р а б
То се він дав і кесаря, і владу преторіанську та патриціанську,
і владу над рабами багачів?
Є п и с к о п
"Нема на світі влади, окрім тої, що йде від Бога". Бог є цар і пан над усіма владиками земними, вони в його руці, і він помститься над ними за неправду, а не ми.
"Мені належить помста", - каже Вічний.
Н е о ф і т-р а б
Коли ж та помста?
Є п и с к о п
Хто збагнути може шляхи Господні?
Н е о ф і т-р а б
Може, аж тоді, як Царство Боже стане по всім світі, коли Христос на землю вдруге прийде?
Є п и с к о п
Тоді напевне буде Божий суд.
Н е о ф і т-р а б
А потім що?
Є п и с к о п
Одна отара буде,
єдиний пастир.
Н е о ф і т-р а б
А при нім не буде помічників, намісників Господніх, ніяких тих начальників над нами?
І вже тоді не будуть більше люди у думці вільні, а в житті раби?
Є п и с к о п
Не знаю, сього слова нам не дано від Господа Христа й його посланців.
Н е о ф і т-р а б
Отак?.. Про мене ж, хай воно й ніколи, те Царство Боже, не приходить!
С т а р и й раб (з невимовним жахом)
Боже!
Рятуй нас від гріха! Що він говорить?
Вся громада християнська гомонить; окремих слів не чутно, але гамір, як хвиля, росте, наповняє крипту і луною розкочується по темних переходах катакомб.
Є п и с к о п (підіймає руку вгору. Дужим голосом)
Мир, браття, вам!
(До неофіта-раба.)
Покайся, нечестивий!
Візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому. Хто на сьому світі не хоче Царства Божого вбачати, той втратить і небесне Царство Боже і буде вергнутий в геєну люту, де пломінь невгасимий, плач і скрегіт і де робак довіку точить серце.
Н е о ф і т-р а б (палко)
Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш. Маю геєну ту щодня і щогодини, навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені робак той точить серце.