Немає нi чорних, нi бiлих овечок,
Земля потрiскалася без вологи, не родить,
Подих життя вiдлiтає.
Вийняв пастух Буту свого зашморга,
Зашморга вiн вийняв i подався ловити
Однорога.
- А чому б менi його не впiймати?
Я ловив диких кiз - чому б не впiймати
цього Однорога?
Я ловив пантер - чому 6 не впiймати цього
Однорога?
Я пiймав хижу рибу Нур - чому б не
впiймати цього
Однорога?
Зустрiвши Однорога, закинув пастух
зашморг,
Зашморг закинув на голову звiра
I прип'яв, прип'яв його до сухого дерева.
Шарпався довго там Однорiг,
Бив копитами землю, землю виорював рогом,
Та мiцною виявилася петля,
Пастухiв зашморг все щiльнiше стягував
шию.
Доконав пастух Однорога, Буту його
доконав!
- Лишайся, пастуше, у нас,- просили
люди плуга,
Тепер потече вода, що дає життя пустелi,
Поросте зерно, кошари наповняться
вiвцями,
Буде молоко i пиво, пастуше, лишайся!
Як друг, як дорогий гiсть
Увiйди до нашого дому!
Не лишився Буту, далi пiшов пастух
Все на схiд, все на схiд i на схiд.
Вступив вiн у кедровий лiс,
Прекрасний кедровий лiс, повний живностi.
Буту прилiг спочити бiля джерела,
Напився студеної води i лiг спочити у
тiнi,
Що захистила його од палючого сонця.
Прокинувся пастух вiд нiжного дотику,
Побачив бiля себе красуню - може, то
Iнанна?
Вогонь охопив його - дiвчина була як
богиня Iнанна!
"Поцiлуй мене!"- закликали її очi.
"Поцiлуй мене!"- волали її уста.
"Вiзьми мене, вiзьми мою дiвочiсть!"