Мерці з’єднує її з тiєю, що вже зберiгається у пам’ятi, та вибудовує один ланцюг. Так би мовити, вимальовує повну картину життя, допомагає планувати майбутнє, застерiгає вiд небезпеки. Проникаючи у природу сновидiнь, ми можемо відслідковувати нервовi процеси, запобігати хворобам. Головне - правильно розшифрувати iнформацiю. Тiльки попереджаю одра зу: доки ви самi не будете готовi знати про себе правду, шифру ми не знайдемо. Мозок пручатиметься.
- Я готова, професоре, - сказала Вiра. - Саме зараз я готова як нiколи! Час, мабуть, настав…
- Навiть якщо ви дiзнаєтесь про себе щось непри ємне?
«Принаймнi, може, згадаю, як опинилась у Стаса тiєї ночi i чи було щось мiж нами?» - подумки посмiхнулася Вiра й рiшуче кивнула головою:
- Я хочу знати про себе усе. Я увесь час рефлексую, роблю дурницi. Це обтяжує мене фiзично й морально.
Бiльше я цього не витримаю!
- Зрозумiло, - сказав професор. - Тодi почнемо… розслабтеся…
За кiлька хвилин перед Вiриними очима попливли рiзнобарвнi iнтеґрали. Їй здалося, що вона поволi втрачає свiдомiсть…
Здавалося, цей день - безкiнечний. Спершу - цвинтар, потiм - сеанс гiпнозу. Професор сказав, що таких сеансiв має бути як мiнiмум три чотири. Пер ший лише оселив у душi тривогу. Вiра повернулася додому о пiв на одинадцяту ночi й ледь дiсталася